«А Ви знаєте наперед,
що повинно трапитись
у Вашому оповіданні?"
(Ернест Гемінгвей
«Листи з бурхливого моря»)
Шум новобудови.
Хтось зачарований
Старої цегли пилом.
Хтось замість квітів
Воліє нюхати
Перегар іржавих автомобілів.
Хтось милується
Залізними і бетонними деревами,
Снідає паперовими яблуками,
У свій мікрочіповий мозок
Запихає стосами
Рекламну макулатуру.
Хтось замість книжок
Читає газети.
Хтось замість кіно
Дивиться блимання телевізора,
Полюбляючи замість лиць
Дивитися на тупі рожі,
Де жодної думки у скляних очах,
Де замість почуттів
Бажання набити шлунок.
А хтось ладен слухати
До нескінченності
Какафонію міста Бу.
Шкіряний портфель
І горнятко кави
Випите на руїнах Бастилії.
Мугикаю Марсельєзу,
Мрію стати корсаром
Чи то альбатросом.
Бо літати чи плавати
То один спосіб
Бути.
А повзати це не спосіб бути? Для декого це єдиний можливий спосіб, думаю, тут би з Вами хтось посперечався) хоча сьогодні, це скоріше один із найпопулярніших способів існувати))
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як давно написана ця мініатюра! Як по різному її сприймають! Дякую за відгук!
Я не знаю що повинно трапитись у ваших творах. Читаю, вчитуюсь, не можу відірватись. Хочу летіти на ваших крилах, плавати на вашому плавнику! Хочу бути, а не існувати!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Актуально, буз сумніву! Але так вивищити себе над над натовпом по принципу " один я правильно живу і ще купка наближених", а решта...дуже жорстоко! Зажди задаюсь питанням: а що я зробила, щоб цього, що ви описали, було менше? Можливо, саме ТАК є одним із проявів бути? PS. У коменті мала на увазі ЛГ, а не автора! З повагою...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Цікавий відгук.... Мене теж постійно мордує це ж саме питання....
Як давно написана ця мініатюра! Як по різному її сприймають! Дякую за відгук! 
