Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Ремвзвод - ВІРШ


Артур Сіренко: Ремвзвод - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 14

Пошук


Перевірка розміру




Ремвзвод

Артур Сіренко :: Ремвзвод
« - Що таке смерть? - Ми ще не знаємо що таке життя, звідки ми можемо знати, що таке смерть?» (Конфуцій) Знайомство з «батальйоном смерті» в мене почалось з КПП. Там чергували двоє солдат з такою глибокою нудьгою і сумом в очах, що навіть мандрівному середньовічному паяцу і то зробилось би тоскно. Після кількох запитань хто я і куди почув я досить знайому фразу: - Котра година? «І ці туди ж! – подумалось мені. – І ці хочуть відібрати годинник і цих теж доведеться засмутити!» - Я не маю годинника! – показую руку. - Дарма ти так. Все одно в казармі заберуть. Краще віддай нам. - Я справді не маю. По очах бачу – не вірять. - Тоді дай трохи грошей. - Не маю. - Цього ж не може бути, щоб солдата відправляли з одної частини в іншу без грошей. - Як бачите, може. Знову не вірять. - Тоді може збігаєш за пляшечкою горілочки? Ми дамо тобі гроші. Тебе все одно патруль не перейме – в тебе документи. А нас зразу на «губу» заметуть… - Ні, за горілкою я не піду. - Ну це ти взагалі дарма… Далі вони мені пояснили як пройти у «стройову частину». Я вже збирався йти, як вони стали по стійці «струнко», приклали руку до козирка і продекламували: - Вітаємо Вас з прибуттям у військА!!! Я подякував, ще й сказав, що я комусь там служу. Сенс їхнього цинічного жарту я зрозумів дещо пізніше. Я ще подумав: «Скрипки до рук цим солдатам замість автоматів! Адже вони щодня грають сумний вальс розкладу армії.» У стройовій частині прапорщик Є. довго перекладав з місця на місце мої папери, потім чомусь поцікавився чи знаю я, чому мене відправили служити саме в цю частину (мене це абсолютно не насторожило), почав розпитувати про мою освіту і плани на майбутнє (про свої університетські коридори я вирішив нікому не розповідати), а потім попросив написати на листку кілька фраз і довго роздивлявся мій почерк. Потім сказав, щоб я зайшов як новоприбулий до начальника штабу на співбесіду. Начальник штабу – майор Г. нічим мене особливим не вразив, але якоїсь антипатії теж не викликав. Під час розмови виникло відчуття ніби він хоче мені щось сказати, але не знає як – слів не знаходить. Чи слів таких не існує – можливо: - Розумієш… Е-е-е-е-е… Тут у нас служба має свої особливості... М-м-м-м-м… В цій частині трохи все не так як в тій частині де ти раніше служив…. Ну, як тобі сказати, ще далеко не все гаразд… Коротше, сам побачиш… Не зовсім зрозуміла твоя військова спеціальність – тут одні цифри. Чому хоч тебе в «учебці» вчили? - Мене вчили висаджувати в повітря міста за допомогою радіокерованих ядерних фугасів! – чесно признався я, нічого не приховуючи. Набридло мені бавитися у військові таємниці та ще перед безпосереднім теперішнім керівництвом. Він щиро здивувався. - Призначення нашої частини навпаки, взагалі то – зв’язок «качати». А телевізор ти відремонтувати вмієш? - Ні! – знову чесно признався я. На той час я вже зрозумів, що в радянській армії краще приховувати свої знання та вміння. Але в цьому випадку я був відвертий. Я ще не знав, що від відповіді на це запитання, можливо, залежить моя подальша доля, а можливо і життя – його довжина чи вкороченість. - А шкода, а то я вже думав тебе в ремвзвод відправити… Добре, йди в ПУС два до прапорщика П. Ставай на «довольствіє»! Зміст цих слів я тоді ще не зрозумів. «Ох і термінологія в них!» – подумав я. Цей майор видався мені художником, що вічно малює свій власний портрет в повітрі клаптиками часу. Тільки сам він ще не здогадується про це… Отже, ремвзвод і порядки в ньому я міг тепер спостерігати (на своє щастя!) зі сторони – шмат їхнього буття був у тій же казармі. Командував тим взводом старший лейтенант К. У першу чергу здивували його очі – скляні, застиглі. Вперше я бачив очі, які нічого не виражали, не змінювались в залежності від обставин і ситуації. Очі – дзеркало душі, іноді дивлячись в очі людини можна прочитати її думки. Але не в цьому випадку. Таке було враження, що очі штучні. Чи то просто їм немає що віддзеркалювати – немає в глибинах черепа ні душі, ні думок. Він завжди ходив у шкіряних рукавичках-пальчатках – навіть в казарму до солдат заходив тільки в них – без шинелі, але в пальчатках. Я спочатку подумав, що в нього якість шрами на руках і він їх приховує. Але на плацу на морозі він свої шкіряні рукавиці зняв – руки були в нього звичайнісінькі. Причину цієї звички я зрозумів пізніше – в пальчатках у нього були зашиті свинцеві пластини, тому удар його кулаків був особливо болючий і нищівний. Я тоді вперше побачив як офіцер б’є солдат – жорстоко, нещадно, люто, з насолодою (яка проте абсолютно не відображалася на обличчі – обличчя так і лишалося застигле, а очі скляні). Бив солдат він з будь-якої причини – за найменшої підозри на невиконання якогось завдання які часто і виконати то було неможливо. Ремвзвод постійно щось ремонтував – і вдень, і вночі. Техніка постійно ламалась – і нова, що приходила з совкових заводів, і стара яка просто розвалювалась, але повинна була ще служити. Командир бив героїв-ремонтників без попереджень – спочатку бив, а потім пояснював за що. Для екзекуцій вибирав двох «основних» - двох «лобів-авторитетів» які потім починали бити всіх інших. Попри все ремзвзод вважався елітою – їх рідко ставили в караули та наряди. Солдати ремвзводу трималися від інших «служивих» окремішньо, не входили до земляцтв, мало з ким спілкувались. У середині взводу панували якась дика атмосфера жорстокості та приниження. Був там один солдат – не обділений інтелектом, але якийсь трохи безпомічний та загальмований у побуті. Він перетворився на об’єкт постійних знущань. Кілька разів «товариші» по службі практикували над ним якусь дивну процедуру – цього солдата зв’язували, голили йому голову бритвою, а потім били по обличчю з такою силою, що обличчя перетворювалось у суцільну гематому – мама рідна би не впізнала. Потім відносили в санчастину, бо свідомість він, звісно, втрачав. У санчастині він лежав деякий час і кожного дня виглядав у відчинене вікно на плац і співав голосом сповненим безнадії: «Ой, ви, ой, ви, сірії шинелі…» Особливо це він полюбляв робити під час «розводу». Побачивши його спотворене обличчя замполіт кричав: «Сховайся, ти – ідіоте!!!» Солдати ремзвод відносили до так званого «чмо» - «надзвичайно подужної організації» - обслуговуючих підрозділів батальйону. Але ця жменя вояк була своїм замкненим світом який не любили, в який не хотів втручатися ніхто. Ремвзвод був єдиним взводом в частині де проводилась муштра з «стройової» підготовки. Це теж була свого роду розвага їхнього командира – ніхто від нього цього не вимагав. Хоча решту підрозділів теж періодично марширували перед командуванням - після «розводів», на честь «свят» чи просто перед обідом. Але ремвзвод відрізнявся якимось «остервенінням» чи що під час карбування кроків – чоботи вони оббивали знизу металом – невеликими металевими підковками та іншими залізними деталями. Крокували і дзвеніли. Одного разу під час такого марширування під ноги ремвзводу кинувся з гавкотом маленький собачка – водяться такі інколи на території військових частин. Солдати їх люблять, називають різними смішними кличками – «дємбєлєм», «лєтьохой» чи ще якось. Чомусь той собачка дуже не любив солдатів ремвзводу. Загавкав і кинувся під ноги. Але не один м’яз не здригнувся на обличчях "героїв-ремонтників", ніхто не відвів погляду направленого кудись в порожнечу, вони продовжували карбувати кроки. Собачка встиг лише разок пискнути потрапивши їм під ноги з-під чобіт полетіли якісь бурі шматки і на плацу лишилася пляма розтоптаного кривавого місива. (Написано на основі реальних подій 1983 – 1985 років. Світлина з мережі.)

ID: 407092
Рубрика: Проза
дата надходження: 08.03.2013 01:59:02
© дата внесення змiн: 08.03.2013 01:59:02
автор: Артур Сіренко

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (667)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Oleg Kolibaba, 08.03.2013 - 20:06
Сильний твір! Гарне міркування про життя, про те жорстоке виховання, і насамкінець..так по-людськи, а трохи шкода собачку! friends
 
Артур Сіренко відповів на коментар Oleg Kolibaba, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! friends
 
Артур Сіренко відповів на коментар Той,що воює з вітряками, 01.01.1970 - 03:00
О, який емоційний відгук! Схоже тема багатьох зачіпає і я писав не дарма....
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Валерія19: - Реаліст!
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Сергій Риба: - Сутність
Синонім до слова:  Люстерко
Олександр Лісний: - Віконце дійсності
Синонім до слова:  пілігрим
Олександр Лісний: - Паломник
Синонім до слова:  Мрія
Олександр Лісний: - Політ фантазії
Синонім до слова:  Люстерко
dashavsky: - Лицегляд.
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Нові твори