На початку, створив Бог небо і землю. Земля була тьмяна і пуста.
Вчителька фізики
- Як же освітити нову планету? – постала перед ним дилема.
Подумавши недовго – років з мільйон, він знайшов геніальне рішення:
- Ану як витворю я вчительку фізики?! Нехай вона метикує, а я в цей час у прохолоді садів Райських хмільний нектар завдам.
І з’явилася вчителька фізики. Строга вона була, вибаглива, але діло знала. Зібрала космічне сміття, збила його міксером. Потім розігріла на сковорідці, додала радіації, за смаком, і виплавила круглого сяючого млинця. Опісля розкрутила його центробіжною силою і, подолавши земне тяжіння закинула у центр сонячної системи. А залишки печені, здула у нічне небо і ті, засіяли зорями. Стомлена, але задоволена, радіохвилями полинула вона відпочивати до найближчого безіменного сузір’я.
Вчителька географії
Та Богові цього здалося замало:
- Ну, світло є, а що ж мені робити з цим безбарвним шматком каменя? – замислився Творець озираючи планету. – Самому не хочеться руки бруднити. А зроблю я краще вчительку географії, нехай вона швиденько приведе планету до ладу!
Сказав – зробив. І пожалувала вчителька географії. І пішла вона бардак хаосу первозданного розгрібати. Та не швидко діло робилося. Мільярди років на то поклала. Не ледача була, але ж вередлива!!! То їй здавалося, що надто холодно довкола – гієну вогненну вулканів роздмухала і пекучою лавою все полляла. Опісля спекотне їй стало – льодовиковим періодом все остудила. І так безконечну кількість разів. То неозорий безкрай горами мережила. А як ландшафт не сподобався – роздратувалася і весь суходіл океанами покрила. Потім третину землі осушила і, чи то від втоми, чи ще з яких відомих лише її міркувань, покинула роботу і оселилася в районі мальовничих Канарських островів.
Мужньо терпів Господь те хазяйнування, лежачи на хмаровому дивані, бо знав, що для діла.
Вчителька біології
- Ну ніби то й гарно, - озирав діло рук своїх Создатель, - але якось порожньо, тихо і надто сіро-блакитно. О, знаю – ця справа якраз для вчительки біології! Змайструю її! Вона миттю з цим упорається. А я подивлюся свою колісницю, бо щось з правої сторони скрипить.
Плеснув у долоні і розверзлася синь океанічна і родилася з піни морської вчителька біології. Непосидюча була та панна, а надто модниця!!! Та не шукала вона простих шляхів. Заманулося їй тіло голе чимось прикрити. І виростила вона з нуклеїнових кислот бактерії, а з тих рослини. І оторочила тіло своє модерновими спідницями із листя різного. Сподобалось їй. Далі, для біжутерії випестила різноманітних молюсків, що жили в мушлях гарнюніх. Як у моді шкіра стала – розвела динозаврів усіх відтунків і фактури. Позаздрила їй вчителька фізики і метнула свою злість космічну, каменем розпеченим на Землю. І загинула майже вся сировина для модниці біологічної. Та не здалася та і розвела кількість незліковну тварюк хутряних та птахів райдужно-перистих. І пішла задоволена гуляти лісовими океанами у шатах неймовірних.
Учителька молодших класів
- І це ніби добре склалося. І планета око зеленню вабить, і тварюк різних незліченна тьма. Але все одно чогось ніби не вистачає. А може компанії? По моєму «образу і подобію»? Точно, люди потрібні. Ахалай-махалай, готово ось і люди. Але ж хто за ними доглядатиме та елементарним премудростям вчитиме? Тут без учителя-початківця не обійдусь. Бо часу не маю – янголи в сауну кликали.
І сотворив бог учительку молодших класів. І захлинулася та у шмарклях дитячих та зборах батьківських, у таночках до свята та репетиціях пісень вітальних. І злиплися кісоньки її від пластиліну жирного. І забруднилася сукенка, з «дешевеньких», фарбами медовими. А пальці міцно клей ПеВеа скував. І заридала вона молитву Господу, щоб доленьку поправив їй. І почув творець стенання ті з бані парної, тай обдарував її групою дня продовженого та перевірками позаплановими, уроками відкритими і майстер-класами. І погрузнула вчителька у справах нескінченних.
-А кому зараз легко? – знайшов виправдання Всевишній.
Вчителька філології
І знову Цар царів занепокоївся:
- Щось люди говорять нерозбірливо. Та і молитов поетичних іноді хочеться! До такого діла зладнаю я вчительку філології, нехай плем’я дітей моїх красномовності навчить! А я з вудкою на березі Вічності пороздумую.
І розверзлася твердь словниково-книжкова і Світові явилася вчителька філології. І полилася мова рікою поетичною, чоловікам ненависною. Заспівали струмені ті на порогах статків мужових, все більше у банків позичених:
- Хочу шубу як у біологічки! Коли сміття винесеш? Де підвищення обіцяне? А матінка казала ж мені… Козел!
І побачив Бог, що перебрав мабуть трішки, з учителькою філології. Тому швиденько, для вдоволення прохань чоловічих, випестував вчительку іноземної мови. І перестали стенання жіночі, на мові закордонній мужі розуміти.
Опісля Творець зібрав вчительок на педраду райську, та й мовив:
- Попрацювали ви славно голубоньки мої! Тому по трудам вашим праведним, вам і нагорода. Для компенсації, у день суботній, виліпив я із залишків пластиліну світобудовного, вчителя фізкультури та навчання трудового, щоб вони вам вірою і правдою служили до пенсії вашої, любили вас, пісень і віршів гарних дарували вам, на руках носили і на копоративах шкільних чарчини наливали. А я строго слідкуватиму за цим із крісла директорського!
І додав Господь:
- Добре я з учительками вигадав! Бо лише жінка здатна, з хаосу Чоловічого Світу створити затишне гніздечко! І неважливо планета то, чи педагогічний колектив.
Браво-браво-браво!Насміялася досхочу!А про вчительку початкових класів - просто бомба! Дякую за позитивний настрій перед 8-им Березня! Ну, Ви і дотепник!
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую!!! Наші колежанки - то діаманти у коштовній освітянській короні!!! Ціную Ваш відгук!
Ой і класно І почув творець стенання ті з бані парної, тай обдарував її групою дня продовженого та перевірками позаплановими, уроками відкритими і майстер-класами. І погрузнула вчителька у справах нескінченних.
-А кому зараз легко? – знайшов виправдання Всевишній. І полилася мова рікою поетичною, чоловікам ненависною.
І про фізрука і трудовика теж- це ж вимираючий вид
Все, завтра несу в школу, дам людям почитати
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я хоч і в музичній школі працював, але теж цього меду освітянського скуштував... Дотепно, дотепно! 
Браво-браво-браво!Насміялася досхочу!А про вчительку початкових класів - просто бомба! 
Дякую за позитивний настрій перед 8-им Березня! 
Ну, Ви і дотепник! 
Не хотела бы, чтобы меня поздравлял этот Родион Раскольников 
