Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: філософ: Марія - ВІРШ


філософ: Марія - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 12

Пошук


Перевірка розміру




Марія

- Толю… Толю…Ти тут?! Ти тут?! Чому ти мовчиш!! – слабкий голос виринав з пітьми, порушуючи спокій ночі. У темряві ледь вирізнявся силует згорбленої постаті. На відстані простягнутої руки самотньо стояло ліжко, яке було притулком для втомленого тіла. Скрип душі старенького ліжка переплітався із шепотом меблів, створюючи звукову палітру літньої ночі. За прочиненим вікном співала річка, на обличчі якої танцювали відблиски зірок та молодого місяця. Знову почулися тихі кроки, які шкрябали підлогу підошвами старих капців. - Маріє, чому ти не спиш? Я тут, нікуди не пішов… Ти ж знаєш, навіщо ж будиш серед ночі?? Ти знову плакала?? Заспокойся, все добре. Змучені безсонними ночами очі, хаотично кліпали, намагаючись звикнути до пітьми. Він сидів поруч з похилою постаттю, яка чіпко трималася за його руки, так ніби боялася, що він зникне. Це вже була не перша ніч, коли він сидів мовчки поряд з нею на краєчку ліжка, проте жоден з них не знав, чим скінчиться ця мовчанка, чи то шаленим істеричним криком, чи то мовчазним сном. Минали години, пітьма за вікном розчинялася у молочних променях літнього світанку, а вони продовжували тримати один одного за руки. Він знав, що це триватиме ще довго, можливо роками, які написанні у книзі його життя. Кожного ранку він прокидався з червоними від безсоння очима, його душа плакала, бо таких терзань не кожен міг би витримати. Щоденно поверталися спогади про той день… Був банальний, рутинний осінній день, сповнений клопотами, роботою у полі та думками про дітей та внуків. Ранок. Обід. Вечір наближався до його воріт, тримаючи у руках пакунок. Це був його дарунок, що лишив відбитки на подальше життя, того, хто жив за воротами, які вечір щойно перетнув. Тиха, ледь вловима тінь майнула на подвір’ї, відкрила двері будинку, наближаючись до згорбленої постаті на стільчику. Ніжні, прохолодні долоні торкнулися чола, вириваючи з душі спогади минулих років. Тонка смужка болю пригорнулася до грудей, її пазурі поволі, впевнено поринали у серце, стискаючи його у своїх лещатах. – Толю!!! Хрип вирвався з грудей, очі застилала пелена, душа втрачала рівновагу. Легка усмішка промайнула на обличчі блідого гостя, який гордовито стояв над душею, що поволі поринала у пітьму. – Не бійся! Це не страшно… Бліді долоні торкнулися очей, закриваючи обережно повіки. Її душа поринала у сон, руки хаотично намагалися вхопитися за повітря, але усе навколо перетворювалося на марево. До неї долинали лише звук кроків неочікуваного гостя. Звичайна рутина робота, яка повторюється щоденно, жодних очікувань чи то спроб змінити в одноманітному потоці життя. Проте раптом його руки оніміли, кошик з яблуками відчув свободу, розкидаючи своїх полонених по землі. - Що це?? Що сталося?? Марія!! Марія!! Ти де?? Хвилини впродовж яких він долав відстань від подвір’я до будинку розтягнулися на цілу вічність. - Ще крок!! Маріє!! Вона лежала на підлозі, її карі очі були спокійні та умиротворені. Серце розітнулося спогадами, відпускаючи потоки крові по всьому тілу, омиваючи думки та душу. Воно втомилося…. Відтоді минули дні, тижні. Душа грюкала у стіни паралізованого тіла, волала про допомогу, аби хтось почув її та відкрив двері на свободу. Він був поряд з нею, витирав сльози кароокого погляду, його душа мовчазно молилася. Вона не чула його молитов, тільки бачила очі, які давали сили боротися далі, трощити стіни навколо, аби почути його голос. Щоденно руки вкривалися тонкими шрамами порізів, вона виймала шматки дрібного скла, продовжуючи трощити глухі стіни навколо серця та душі. Кволо, падаючи на коліна, вона йшла на звук його голосу. Її руки кровили, проте туман навколо зникав, даруючи шлях до світла. Світло… Його голос…. Рука.. - Толю!! Толю!! Пересохлі губи ледь шепотіли, кожен звук давався з таким болем у груддях, проте вона бачила його очі. Він був поряд, його молитви та любов. По щокам звивалися сльози, паралізоване тіло тягнуло душу у полон мороку, проте очі трималися за руку того, хто всі ці дні був поруч. Ніхто не знає, скільки слів лишилося у полоні її паралізованого тіла, зникло зірок на небі та пролито сліз, проте вона жила, дихала надією та вірою у нього, його молитви.

ID: 403757
Рубрика: Проза
дата надходження: 24.02.2013 10:31:31
© дата внесення змiн: 21.11.2019 09:31:45
автор: філософ

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Льорд, Juliet
Прочитаний усіма відвідувачами (762)
В тому числі авторами сайту (23) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Льорд, 27.03.2021 - 00:47
написано серцем cry give_rose 39 31
 
філософ відповів на коментар Льорд, 02.03.2022 - 16:26
Дякую 23
 
Juliet, 26.02.2013 - 23:25
я не можу підібрати відповідних слів...це настільки зворушливо.Вашу творчість можна читати годинами і завжди цікаво,зворушливо,тонко! give_rose
 
філософ відповів на коментар Juliet, 01.01.1970 - 03:00
дякую за теплий відгук!!! 23 23
 
Відочка Вансель, 24.02.2013 - 16:02
Я напевно Вас розчарую стовітсотково.Але я ніколи майже так не пишу.Зовсім.Вірш я починаю писати з першого видуманого рядка,а потім з'являється просто другий.Я розумію,що таке натхнення,але люблю писати(Я веду до того,щр в мене зовсім його немає(натхнення)).Якщо буду чекати якийсь слушний для цього час-то не напишу і рядка.Мені подобається фраза:"Зачем ждать подходящего момента?Возьмите тот,что есть и сделайте с него подходящий".Гарного дня.І хай у Вас народжуються такі ось твори,як сьогодні.Вони заставляють вірити у справжнє кохання.Хай Вас супроводжує удача...
 
філософ відповів на коментар Відочка Вансель, 01.01.1970 - 03:00
дякую ва за такі теплі побажання 23 23 проте не кажіть так категорично, що розчаруєте мене:0зовсім ні,адже кожен має свій стиль написання та джерела своїх дописів. Інколи я можу побачити картину чи якусь ситуацію на вулиці і писатиsmile)або інколи виринає десь глибоко у думках речення, поступово воно отримує продовження, супроводжується картинками і тоді починаю писатиsmile
Усміхнено-кольорового Вам настрою та позитивуsmile
 
Фотиния, 24.02.2013 - 12:54
Розворушила особисті спогади... Справді, болісно... З раптовою смертю батька примирило лише те, що, мабуть, несила було б бачити, як поступово згасає його потужний розум
 
філософ відповів на коментар Фотиния, 01.01.1970 - 03:00
все написане я прожила у своєму житті..коли ти сидиш біля ліжка бабусі, яка може тільки поглядом щось промовити...а ти безсилий!!! така несправедливість!!! лікування було ефективним, вона почала знову ходити, проте розум лишився у потемках..коли вона втрачає з поля зору дідуся, у неї починається істерика і вона кричить, шукаючи його....
 
Відочка Вансель, 24.02.2013 - 12:40
А Ви знаєте-так і повинно бути.Тільки тоді твір чогось вартий,коли заставляє перенестися на місце подіі,заплакати навіть самого автора.Це максималізм у всьому.Не розуміє коментарі"Гарно,але сумно".Якщо автор заставив сумувати чи плакати-то говорить про те,що він вміє дійсно писати.І йому потрібно писати.Слово-це занадто сильний наркотик...
 
філософ відповів на коментар Відочка Вансель, 01.01.1970 - 03:00
Кожен з моїх творів для мене є прожитий душею та серцем...чи то радість, чи то смуток...я пишу зі сльозами на очах, відчаєм, коли хочеться кричати на папері, з усмішкою, коли душа вільна та щаслива...я не вмію інакше...був період, який тривав майже два місяці, коли я не писала нічого...просто не могла взяти олівець і написати хоч слово....не допускаю примусу у думках та творах, тільки тоді пишу, коли душа цього потребує...
дякую Вам за розумінняsmileце приємноsmile
 
Відочка Вансель, 24.02.2013 - 12:22
Описано на відмінно все.Я перенеслася навіть до них у сусідній будиночок.Так що Ви вмієте передати все:кохання,настрій,заставити цінувати ті цінності,що найважливіші в житті.Браво!
 
філософ відповів на коментар Відочка Вансель, 01.01.1970 - 03:00
дякую 23 хоча сама коли писала цю розповідь,на очах стояли сльози...важко..
 
Ірина Гарасим`юк, 24.02.2013 - 10:50
Чудово, душевно, змістовно. Прекрасні образи. Дуже гарно..)))
 
філософ відповів на коментар Ірина Гарасим`юк, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам!! 23 23 23
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Гість, гості
ЮЛІЯ юлія: - Прихожани
Синонім до слова:  Бабине літо
Georg Ajariani: - Контрнаступ літа
Синонім до слова:  Алкоголь
Georg Ajariani: - СИРОВИТКА ПРАВДИ
Синонім до слова:  Алкоголь
Dariy: - Зелений змій
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Dariy: - Перса
Синонім до слова:  Біженці
Dariy: - Переселенці)
Синонім до слова:  Просто
Georg Ajariani: - Примітивно, незамислувато
Синонім до слова:  Просто
Hevensays: - Елементарно :hi:
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Hevensays: - Шовк для дотику ;)
Синонім до слова:  Біженці
Hevensays: - Ті, хто рятується...
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
гіркий_смак: - Циці
Синонім до слова:  Гість, гості
Neteka: - Візитер, заїжджий
Синонім до слова:  Біженці
Neteka: - беззбіжники
Синонім до слова:  амбіція
Валентина Мала: - Випендриція
Синонім до слова:  Алкоголь
Валентина Мала: - Обезмізкувач,знищувач здравомислення.
Синонім до слова:  Гість, гості
Валентина Мала: - Прийденець,приходько, заблуканець.
Синонім до слова:  Біженці
Nikolska Mary: - втікачі
Синонім до слова:  Біженці
Svitlana_Belyakova: - Ні живі, а ні иертві...
Синонім до слова:  Просто
Nikolska Mary: - як на долоні
Синонім до слова:  Алкоголь
Nikolska Mary: - аперитів
Синонім до слова:  Алкоголь
Мирося Іванюк: - Квиток на Пандору
Синонім до слова:  Алкоголь
РКЮ: - Амброзія
Синонім до слова:  Просто
Олекса Удайко: - .як два пальі об...
Синонім до слова:  Алкоголь
Zorg: - Глоток забвения.
Синонім до слова:  Набережна
Г. Орел: - Побережна
Синонім до слова:  Алкоголь
YarSlav 2018: - руйнівник Роду
Синонім до слова:  Алкоголь
YarSlav 2018: - перетворювач на Стадо
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Svitlana_Belyakova: - Повна пазуха цицьок...
Синонім до слова:  Чоловік (мужик)
Олекса Тиха: - Хлопак, Козак,
Синонім до слова:  Нічний
Ооооо: - Нічий.
Синонім до слова:  Біженці
Олександр Сичов: - :16: :16: :16:
Синонім до слова:  Нічний
Софія Пасічник: - Завечірній, завечоровий
Синонім до слова:  Гість, гості
Софія Пасічник: - нечеканці, нежданці))
Синонім до слова:  Алкоголь
dashavsky: - Чмаѓа
Синонім до слова:  Алкоголь
Рік Мавер: - Чемерге́с
Знайти несловникові синоніми до слова:  МИР
oreol: - замирення, гармонічне співіснування
Синонім до слова:  Алкоголь
Ales: - думан-вода де жиють духи
Синонім до слова:  Чоловік (мужик)
Ніжинський: - козарлюга, прутеник
Синонім до слова:  Чоловік (мужик)
Сергій Мостюк: - чел, чувак, мен, легінь,
Синонім до слова:  Алкоголь
Ніжинський: - потойбіччя, задзеркалля
Синонім до слова:  Алкоголь
Сергій Мостюк: - спиртне, хмільне, зверин
Синонім до слова:  Алкоголь
Софія Пасічник: - нечистівка
Синонім до слова:  Гість, гості
Софія Пасічник: - прийденці))
Синонім до слова:  Нічний
Talia: - Найтовий
Синонім до слова:  Рушник
Софія Пасічник: - вкрИвАнець (але це більше для одіяла))
Синонім до слова:  Нічний
Софія Пасічник: - передсвітанковий
Нові твори