До мене вірші завітали цієї ночі,
Згадала я роки минулі, мої дівочі…
До мене уві сні прийшли студенти-друзі,
З якими я навчалася в одному ВУЗі…
Солодкий сон п’янив мене дурманом-чарами
Всю ніч вірші писала - це були екзамени…
Кружляли в танці заримовані рядочки,
Думки, як ниточки, спліталися в клубочки…
Так неймовірно зримо і реально уві сні
Слова звучали хором, “a capella”, як пісні…
Усміхнені обличчя. Друзі і знайомі
Слова, як квіти, клали у мої долоні…
Вони лягли вінком весняним на мої скроні,
Чарівні зорі кружляли в небі напівсонні́̀́́…
Мене розбурхав кіт і сонце-ранок світлий,
На підвіконні у горшках весна розквітла…
Фіалки усміхались привітно на осонні,
А в шибку стукав ранок – як голуб невгомонний…
Проміння сонячне - весни палкий цілунок,
Хороший настрій – це найкращий подарунок!
Такий сонячний букет!!! Де навіть ностальгія - велична!
Всю ніч вірші писала - це були екзамени…
Вже Вас екзаменує весна - давайте щоденник для п"ятірки!!!
З такою осяйною сонячністю веснуйте!!!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
СОНЯЧНІ ДНІ В ДУШІ БУВАЮТЬ НЕ ТАК ЧАСТО, ТОМУ ТРЕБА МАКСИМАЛЬНО НАСОЛОДИТИСЯ ТАКИМ ЕМОЦІЙНИМ СТАНОМ
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
НА ЖАЛЬ НАСТРІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД БАГАТЬОХ ЧИННИКІВ І, ЯК ПРАВИЛО, ВІН ТІЛЬКИ ВІД НАШОГО БАЖАННЯ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ, ТОМУ ПРОСТО НЕОБХІДНО НАВЧИТИСЯ ХОРОШИЙ НАСТРІЙ СТВОРЮВАТИ...
Олю, радію за вас також. Тому, що я теж пробуджуюся з неймовірно досягнутими мріями, це влюбитися у погожий ранок. Настрій на цілий день. Бо у жінки - фантазій повний кошик, тому творю цей світ з посмішки і лагідного слова.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З СЬОГОДНІЩНЬОГО РАНКУ ПОЧАЛА РОБИТИ ЗАРЯДКУ БІЛЯ ВІДЧИНЕНОГО ВІКНА. НАДИВИЛАСЯ СНІВ, НАДИХАЛАСЯ СВІЖИМ ПОВІТРЯМ, РОЗІГНАЛА КРОВ ПО СУДИНАХ І В РЕЗУЛЬТАТІ ПІДНЕСЕНИЙ НАСТРІЙ І ЗАХОТІЛОСЯ ЕМОЦІЇ ЗМАЛЮВАТИ СЛОВАМИ...
у мене теж бувало. Чи то вірш, чи пісня. І здавалось, що якщо донесу до людей, то всім стане краще... Але прокидаючись, геть усе забувалось, крім відчуття неймовірного щастя...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
КОЛИ Я ВЧИЛАСЯ У ШКОЛІ І В ІНСТИТУТІ, ТО В МЕНЕ ДРУЗІ СПИСУВАЛИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ - СЬОГОДНІ УВІ СНІ САМЕ ТАКА БУЛА СИТУАЦІЯ Я БУЛА НЕ ЖАДНА, І ЗАВЖДИ ВИРУЧАЛА СВОЇХ ОДНОКЛАСНИКІВ І ОДНОГРУПНИКІВ
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЦЕ РЕАЛЬНА ІСТОРІЯ, ЯКА НАСПРАВДІ ВІДБУЛАСЯ ЦІЄЇ НОЧІ Я НАПИСАЛА УВІ СНІ АЖ ТРИ ВІРШІ. БАЧИЛА БУКВАЛЬНО СЛОВА І РЯДОЧКИ, НАВІТЬ ПАМ‘ЯТАЮ ПРО ЩО ПИСАЛА, АЛЕ КОЛИ ПРОКИНУЛАСЯ, ТО ТЕКСТ НЕ ЗМОГЛА ВІДНОВИТИ У ПАМ‘ЯТІ - ВСЕ СТЕРЛОСЯ... ТОМУ НАПИСАЛА ПРОСТО ПРО САМ ФАКТ ТОГО, ЩО МЕНІ ВНОЧІ НАСНИЛОСЯ...