Прислухайся: ти чуєш?То ж весна...
Дзвінкі струмочки вирвались назовні
І їхні співи, срібно-молитовні,
Бринять, немов натягнута струна.
Під стріхами бурульок передзвін -
Така весняна магія сльозиться!
На гілочці калиновій синиця
Клює червоних ягідок рубін.
Прокинувшись, потягується сад...
У переливах срібних амальгами
Прудкої річки поміж берегами
Хрумких крижин біліє рафінад.
Прислухайся: в засніженій імлі
Вже первоцвітів чути шарудіння
І, життєдайним вигріте промінням,
Пульсує серце нашої Землі.
Аж дух захопило! Забрав собі в обране! Ну так класнючо, пані Наталю! А образи то які виразні! БРАВІСІМО!!! УРА! Скоро ВЕСНА!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Романе, щиро радію такому піднесеному настрою - підхопила його від Вас! І дякую за такий позитивний заряд! Так, скоро весна і всі ми чекаємо пробудження природи після зимового сну!
Напевно, в мене вік уже не той...
Хоч, як не прислухаюся, не чую,
Піду до ЛОРА хай мене рятує,
Бо до Кульбабки більш я ні ногой.
Зайду, пірну з розбігу в її вірші
І, наче у джерельну воду впала,
Читай-читай і завше буде мало...
А в мене на сторінці чомусь гірші...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Після таких експромтів гріх скаржитись, що у Вас гірші вірші!І до ЛОРа не кваптеся, скоро весна і Вам дасться взнаки! Дякую, мила Патарочко, за такий чудовий настрій, який Ви подарували мені своїм віршованим експромтом!