Не питайте у жінки про вік,
Не в літах її справжнє обличчя,
А у блиску зіниць з-під повік
І у здійснених мріях за звичай,
В чарівливій ході поміж трав,
У вустах малиново-магнітних,
У червоних обіймах заграв,
У піснях материнських досвітніх.
Ну а зморшки в куточках очей,
Ледь помітні, не викажуть віку,
Ні убранства, ні пишність речей
Не відкриють секрет чоловіку.
Придивіться до стану душі –
Чи грайливо-пустунська, дитяча,
Чи сплели павуки-спориші,
Часом скорену, зморену вдачу.
Придивіться до подиху мрій –
Чи, окрилені, линуть за хмари,
Чи мов той надокучливий рій,
Чи пихаті нікчеми-примари.
Якщо серце й душа молоді,
Якщо світяться радістю очі,
Не соромлячись жінці тоді
Дайте вік, той, який вона схоче.
Дуже гарний вірш та всеж;
Не питайте у жінки про вік,
І чого це усіх так лякає?
Якщо серце гаряче й палає
Це помітить ураз чоловік
Якщо серце й душа молоді,
Якщо світяться радістю очі,
Якщо думи і мрії дівочі.
Без різниці який у Вас вік!
Вот в этом и опасность для мужчин!
И при этом красота неувядшая...
Інна Серьогіна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, теперь все ясно: красивые да еще и умные - гремучая смесь! Как говорил Павел Воля, мужики сразу превращаются в крабов и в отползают в сторону вдоль барной стойки