Ти — моя стихія.
Земля, що я ходжу по тобі босоніж.
Торкаюсь твого стану,
Вдихаю твій п'янкий аромат.
А ти розквітаєш
Ромашками, фіалками, цвітом яблуні,
Немов усміхаючись мені.
Вогонь, у який я підкидаю дрова,
Лиш би ти палала більше,
Яскравіше.
І ти даруєш мені своє тепло,
Як чашка гарячого чаю,
Що так потрібна у ті одинокі,
Зимові вечори
Вода, у яку я мрію окунутись,
Щоб відчути твою ніжність
Та легку прохолоду.
А ти хвилями візьмеш мене у свої обійми,
Заколишеш у синій, оксамитовій колисці
Та поцілуєш.
Повітря, що наповнює мої легені,
Пробираючись у моє тіло,
Охоплюючи мою душу.
А я дихаю тобою.
Я відчуваю тебе у собі
Відчуваю, що ти завжди зі мною.
Ти — моя стихія.
