Крізь золотисті небеса,
Крізь холодом покрите Сонце,
Що творить дивні чудеса,
Й малює в просторі віконце.
Крізь ріки часу й океани,
Крізь ті чарівні сни зірок,
Я десь побрів у ті лимани,
В країни величі й казок.
Відкрився світ передімною,
Увесь сотворений з чудес,
І був картиною живою,
Що простиралась до небес.
Я намагався розгадати,
Ш зрозуміти таємницю,
Було бажання пізнавати,
Неоціненну ту скарбницю.
Скарбницю мрій, оповідань -
Про велич, дух, нестримну силу,
Про думи дивних сподівань,
Та про мою кохану милу.
Про чудеса в усьому світі,
Про вічне Сонце, срібне сяйво,
І ніжну землю в злотім цвіті,
Що квітне щастям величаво.
ТВОЇ ВІРШІ СТАЛИ БІЛЬШ МАЙСТЕРНІ. СЮЖЕТИ ЗАВЖИ У ТЕБЕ ЦІКАВІ, ФЕЙЕРИЧНІ І ФАНТАСТИЧНІ. ТВОЇ СЮЖЕТИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД ТИХ, ЯКІ Я ЧИТАЛА У ІНШИХ АВТОРІВ. САМЕ КОСМІЧНІСТЬ ТВОЇХ ДУМОК Я ЦІНУЮ!!!
А ЩЕ У ТЕБЕ СТАЛО ДОСКОНАЛИМ РИМУВАННЯ, РИТМ І РОЗМІР...
МОЛОДЧИНКА!!!
Silver Snow відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
