Осінь пахне димом і отрутою,
Айвою достиглою в саду...
Днів минулих вузлики розплутую,
Та ніяк відгадку не знайду.
Затягнулась пам'ять павутинкою,
До замків ключів не підбереш.
Осінь пахне солодко з гірчинкою-
Кардамонно-цитрусовий фреш...
Закружляло листя поміж вітами
Клаптиками жовтої фольги,
Свіжі ранки, споєні трембітами,
Понесли за овид береги.
І парчею ніжно-золотавою
Ліс осінній в променях застиг.
Осінь пахне тютюном і кавою,
Шлейфом зі спокуси та інтриг...
Віддає корицею і ладаном
Ледь гірчить, мов чорний шоколад,
Осінь пахне якось нерозгадано
І чарує терпкістю принад.
Ох, Наталю Яка ж тебе екслюзивна осінь
Осінь солодка з гірчинкою, пам'ять павутинкою. Осінь ніжно-золотава і така собі смачненька кава... Осінь-загадка і осінь-шоколадка
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На будь-який смак! Тепло дякую,люба пані Галино,за такий позитивний комент і чарівну картинку! Рада Вам!
Дуже так чудово прочиталося. Чесно!, читав вголос - інтимно якось і так чаруюче. Аж мурашки по шкірі...... Дякую за відчуття! Майстер пера Ви з великої літери!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Романе,так люблю Ваші проникливі емоційно насичені коментарі! Дякую Вам щиро за кожен такий відгук!
Осінь така різна у тебе, пані Наталіє, у багатьох твоїх віршах. А сьогодні, я б сказала, містична й загадкова, чую її запах, та не розгадаю, чим чарівним пахне
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так:непросто вловити,чим пахне ця загадкова осінь! Дякую тобі,моя хороша!