UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ЖУРБА І ЗАЖУРА - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА, 01.10.2012 - 19:15
  Коли вірші (думки) "нападають" - треба мати записник ... ...Надибав грибочків жменьку й питаю себе: «Саньок! Невже це і є опеньки? Чи, може, вже я – пеньок?» Мудрив Діоген – із бочки, й там думи перегортав. О, вірші мої-грибочки! О, Музо моя, свята!.. Озвучений "Лісовий вірш" виставлю незабаром. 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
просто чудо, вірш Ваш -- відгук... ах, знаєте, пане Олександре, чому в ліс за грибами -- з блокнотом і ручкою.. гелевою... завжди з олівцем простим ходжу, але в цього мого олівця (м`ягкого не просто знайти купити...) дуже примхливий характер -- ховається часто і вміло...  тоді ручка йде зі мною... а тут вийшло так -- ручка -- рушниця...дякую Вам за відгомін -- такий гарний вірш Ваш.. мій так.. печальний... сьогодні польського знайшла -- 30х30 сантиметрів шапка... а нога така, що спочатку таке враження виникло, ніби когось за зап"ястя піймала випадково... а раніше -- такого ж БІЛОГО знайшла... цього року -- просто чудеса зі мною у лісі нашому, невеличкому...  
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ноги в нього такі довгі виявилося і так пострибав... таки -- ногасто... дякую Вам... ...я мала на увазі -- "з місця і в кар`єр"... кар`єр -- це як галоп, там, інші "біги" коней... Наталя Данилюк, 01.10.2012 - 10:40
…часто не те, що шукаєш,саме приб`ється до рук, на берег тріскою непотрібною викине із житейської те-чії...-мабуть такі знахідки також недаремні,вони примножують наш досвід.Все в житті взаємозв'язане.Цікаво. Нехай на Вашому шляху частіше трапляються гриби!   P.S.А чому Ви подалися до лісу з блокнотом і ручкою,якщо йшли за грибами?    
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це польський... такий красунчик... тут два разом... я таких також зустрічаю... така радість проста і природна -- знайти, що шукаєш... місяць в лісок наш по гриби ходжу -- от маслята, за ними треба шввидко йти лісом і роззиратися -- вони здалеку гукають: ей, ми тут! ну, якшо в траві не позаплутувалися... а польські -- то зовсім інша натура... тут треба під ноги дивитися -- вони ніби ні-з-чого наразі візьмуть і проявляться... щораз дивуюся... правда, є такі велетні, що їх також здалеку видКо... сьогодні такого "взяла" -- 30 на 30 см шапочка у нього -- ціла парасолька! я так білого (справжнього!) зустріла -- стояв, як на виставці!... як його ніхто до мене не побачив! як на сцені відверто стояв... величезний! перший у моєму житті такий білий попався... цього року я 5 білих знайшла -- для мене це велике диво... інші 4 були такі класичні карапузи... ще шапочки не розгорнули.. ліс мій цієї осені просто балує мене відверто... були дні -- до трьох ночі з грибами своїми морочитися мусила... ті осені були інші клопоти, ніколи було в ліс піти, а ця у мене -- правильна...ну, а блокнот і ручка (як правило -- олівець простий, але він часто губиться десь, не хоче з хати виходити... ) -- цю "зброю" я скрізь з собою ношу, бо пишу, коли приходять... а приходять -- коли захотять... і зникають, якщо не приколоти до паперу...дякую Вам, любий Одуванчику... 
Леся Геник, 30.09.2012 - 17:24
Ой часто, і не посперечаєшся... Та вже краще хай зайцф, аніж вовчі пащі слинаві...)  
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
може, вовки й справді, іще гірше, але й зайці -- не те, не те... коли грибів шукаєш... все НЕ ТЕ... дякую Вам, Лесю...
|
|
|
||||||||||||||||||||||
