Медицина, медицина,
Ти забула клятву Гіппократа.
Стала ти колюча, як рицина,
Проміняла Божу благодать на плату.
Повернулась до народу, ти, спиною,
Відвернула свої очі від біди.
Йдеш дорогою услід за сатаною,
А устами мовиш: «Господи, гряди!»
Ти недоступна для бомжів й пенсіонерів
Доступна ти лиш для «панів й господ».
Ти стала ненаситна, ненажера,
І милостива лиш для тих, хто кладе в рот.
Без гривнів не узнаєш змісту крові,
Не взнаєш свій гемоглобін тепер.
Без доларів не зустрічаєш і на добрім слові,
Бо стала ти глухіша від тетерь.
Не соромно, що в ХХІ віці,
Лікуємось, як в сиву давнину.
Шалені гроші коштують нам ліки.
Які приносять лише шкоду й немалу.
Одні фальсифікати, а не справжні ліки,
Бо бізнесом вже стала й медицина.
Від таких ліків можеш стать калікою;
Для тебе гроші головне, а не людина.
Тож покайся, вперта медицина,
Перед Господом, Спасителем твоїм!
І допоки є час і година,
Дай безплатну поміч геть усім!
P.S. Від такої медицини, Господи, спаси Ти нас і захисти,
Відверни від нас усі хвороби й біди.
Я складаю лиш тобі під ноги
Всі свої обіди і тривоги.
