UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ГІДНІСТЬ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Михайло Гончар, 03.12.2013 - 15:01
Дуже талановито написано.Як сказала п.Фотінія-Світлана:"меня охватывает легкое чувство стыда при мысли:Что я делаю рядом с этими талантливыми людьми?"От і мене охоплює таке почуття, коли читаю Ваші поезії...Господь не всім однаково відмірює...а якби однаково було б не цікаво...  
alla.megel, 12.09.2012 - 18:55
Люба пані Валю, вкотре вражена глибиною Вашої душі! Морозом по спині від Вашого твору. Забираю. А Вам моє
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба пані Аллочко! насамперед -- щаслива, що заходили... безмежно вдячна за слова Ваші, так давно не чулося цього срібла... дякую Вам щиро... 
Дощ, 11.09.2012 - 15:10
Вкотре спостеріг глибину поетичної думки, аж до філософського дна... Гідність - понад усе!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий пане Василичку! Ви, як і завжди, про саме головне... так, Гідність... це той наш капітал, якого відібрати ніхто не спроможеться, якщо самі не позбудемося його... дякую Вам найщиріше...у мене великі проблеми з заходами на наш сайт... якщо завтра зайти не зможу, то хочу Вам сказати, що я пам"ятаю про завтращній день Ваш -- хай благословиться... якщо ж завтра проникну в це поле, то додам гарних і щирих слів... наперед не слід...
Дощ, 11.09.2012 - 15:09
Вкотре спостеріг глибину поетичної думки, аж до філософського дна... Гідність - понад усе!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пане Василику! на моїй сторінці (гляньте..) ми там весело Ваш день народження святкуємо... то все Вам... (Сьогодні на сайті -- СОНЯЧНИЙ ДОЩ!)
Леся Геник, 10.09.2012 - 22:46
І я колись була свідком собачої смерті - тільки голосної, скавулячої, конвульсивної - стогласим ехом билася та смерть між стінами провулкових будинків...Але як прийдеться, чи то пак, коли настане той час у будь чому - смерточинного кінця-начала - хай буде та мить сповнена гідности... Ви праві... Браво! Як завше, схиляю голову, дорога Валю!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Лесю, і я про те ж...  інколи якась людина не здібна з гідністю вестися, "прощаючись" назавжди з іншою людиною: кричить, скавулячить, б"ється в істериці конвульсивній - так противиться також природному явищу -- розлуці, бо все тут у нас на Землі кінечне (окрім Любові, ну і Поезії... ), а хтось уміє вмирати з гідністю, з визнанням необхідності...стосовно конкретно собачок -- моя вмирала природною смертю, а та, про яку ви -- насильницькою... природна смерть -- легка і непомітна навіть, пам"ятаєте у Довженка? там дід під грушею собі спав, і... заснув назовсім... стареньким був, готовим до переходу... тому так легко "переплив"... ще у "Сазі про Форсайтів" -- старий Форсайт переходить природно -- і красиво... там та пушинка кульбабкова... звичайно ж... у пазурах болю гідність зберегти неможливо... тому люди бояться не стільки смерті самої, скілько болю, який тому дійству передує... от я й прошу собі -- природної смерті, або такої, де гідність можна зберегти... рада Вам... дякую за візит...
Вразлива, 10.09.2012 - 16:44
Здіймаю капелюха за твір в якому передана утотожненя , з собачею, гідність людини перед смертю.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отак і я була тоді ошелешена... до сих пір не забулося... але не те, щоб страшно... для чогось же назначено нам усім, на землі живущим, -- умирати... а Природа нічого, що не мало б смислу -- не затіває... думаю, і це не проти нас -- а "за"...дякую Вам за візит... не бійтеся
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба пані Тетяно, дякую, що поділилися враженнями... це завжди важливо знати, як сприймається написане... а коли сприймається добре -- то таке знання надихає на подальшу путь...щемливо... так... уже років зо 20, а може й з рештою, минуло, як я ту ситуацію спостерігала, але й зараз вона в пам"яті -- як у дзеркалі -- чітка... дуже мене тоді ця історія вразила... і саме ... природністю... якоюсь звичайністю! Того, що відбувалося... і я подумала тоді: то так і ми... але не будеио про сумне -- ми безсмертні... просто, перевдягаємося час од часу...
alfa, 10.09.2012 - 13:12
і я хотів би "як настане моя! Година,поможи, Боже, з такою ж мудрою Гідністю вмерти" Але то потім. Ще є час жити...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий пане alfa, нарешті сайт наш "грузиться", то одразу ж спішу подякувати Вам за увагу до собачки моєї... час... як там сказано?.. у Бога -- тисяча років, як одна мить, і одна мить, як тисяча років... 
|
|
|
||||||||||||||||||||||
як страшно 
