|
Ще одна банальна історія,
про двох чудаків зведених долею,
Про чудернацьку витівку придуману вищими істотами,
про одне звичайне життя з крутими поворотами.
Ось, будь ласка: досьє номер один намалюємо,
оглянемося довкола, докір сумління відчуємо,
нагостримо язичок і замкнем у скриньку совість,
витягнем товсте перо і почнем писати повість.
Ну що ж, почнемо з банального:
був собі один хлопчина, так, нічого нелегального.
Любив читати і дівчат, як хоббі проти дряхлості,
носив в кишенях шоколад і засіб від завзятості.
Простий хлопака без манер, але з великим правом голосу,
Курив табак, і пив лікер, і вроді не хреново жив,
13 кілограм мозгів і цілий міх хоробрості,
вагон простих дитячих мрій, і зовсім трішки скромності.
Був переконаний у те, що все довкола зміниться,
що стане небо голубе, ну а туман - розвіється.
Ну ось, ішов він якось раз, кудись йому чвалалося,
І пісеньку собі співав, бо вдома щось не спалося.
Він так проникливо дививсь на всіх що повз проходили,
Та дуже мало було тих, що погляд не відводили.
У них в очах лиш пустота, там порожньо, нема нічого,
Там тишина, в душі - зима, так холодно навколо.
І здається, нічого не сталося, і про все він на світі забув,
Тільки мрії його сперечалися, з головою у себе пірнув,
Думав, добре було б закохатися, тільки де ж тебе взяти таку,
щоб розумна була, і кусалася, щоб любити її лиш одну?
Так він в пошуках довго не парився,
Вибрав жертву і швидко збагнув,
Що без неї життя ціле харився,
ну а з нею в любові втонув.
І були вони разом - всміхалися,
двоє з фотки щасливих лиця,
а попереду їм залишалися,
ніжні усмішки щирі серця...ю
ID:
359988
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 26.08.2012 19:50:47
© дата внесення змiн: 26.08.2012 19:50:47
автор: БуНтАрКа
Вкажіть причину вашої скарги
|
