«А там йому назустріч, як струна,
Неначе буря, наче дикий вітер
Рвонеться, мов пробуджений зі сна
Й напоєний п’янким блаженством клітор».
Степан Галябарда. «Кохайте жінку».
Хвала, маестро, правді твоїй.
Ти так відверто й щиро описав
Жіночу суть і тайну в слові.
Мабуть, ханжа поклін тобі віддав.
Бо він, що є найцікавіше,
Так хоче приховати від бажань,
І прожене геть вільний вітер,
Догматів темним муром ставить грань.
Хвала, маестро, правді щирій,
І значення нема відмінку сну*
Торкнімся тайн, злетім у вирій.
Квиток туди дорожчий тисяч су**
Ловім, панове, вітер дикий,
Будім його зі спеки сновидінь,
Тверезим і блаженним криком,
Звучали б голоси жіночих інь.***
* в епіграфі вказано відмінок-русизм «зі сна»;
** су – монета у Європі минулих століть;
*** інь - - жіноча сутність в китайській філософії.
05.08. 16.50.
стривайте, а де ви знайшли цей вірш? я знайшов лише цензурну пісню цього автора під назвою "Кохайте жінку", нічого схожого на слова з Вашого епіграфу в тій пісні немає
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую. мало бути "злетім". це з книги "Кохайте жінку", строфа з вірша "Романс Казанови", с. 50., 2008 р. видання. тверда палітурка.