Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Мерега: Невже кінець?! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Рижулька, 07.08.2012 - 12:29
Болісно відпускати коханих. Шукаєш будя-які шляхи, щоб повернути... Але чи варто, якщо почуття пройшли? А вірш дуже гарний.
Тетяна Мерега відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Не варто-таки в більшості випадків. У вірші те, що було в думках, не на словах чи в діях... Володимир Минькач, 04.08.2012 - 14:28
bella donnaКрабат, 06.04.2011 року Не йди. Лишись. Помру без тебе я . Без тебе день-не день і ніч бездонна... Моїх бажань чарівна bella donna , Не йди...лишись... Ти поки ще моя . Не йди - лишись... Не сказані ще всі Слова ті, що хотів тобі сказати... Ще всіх пісень не встиг я проспівати... А ти вже йдеш по вранішній росі... Не йди...Лишись. Такий весняний ранок... Нам сонце подарує новий день... І давні відзвуки моїх тобі пісень, Моїх віршів приглушений серпанок... прозорий, як буяння цвіту вишень і перший, ніби праведна сльоза... Я ніжний слід в житті твоїм полишу. Душевним доторком нетлінного тепла... Тетяна Мерега відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Перегукуються Гарно. Дякую Вам MC_Yorick, 04.08.2012 - 13:37
я впевнений що у такої розумної та привабливої жінки як Ви все буде СУПЕР! принаймні щиро зичу цього
Тетяна Мерега відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. І за компліменти, і за побажання.
MC_Yorick, 04.08.2012 - 13:19
Ви справляєте враження людини яка здатна правильно розставляти крапки над і я думаю вчинили саме так як того потребувала ситуація
Тетяна Мерега відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Я зробила так, як написали Ви (і назад не пустила). Це було для мене написано. MC_Yorick, 04.08.2012 - 13:04
всі закохані роблять в таких ситуаціях одну й ту ж помилку... тому хто йде від нас не потрібно чути обіцянок, чи зізнань, він (вона) в більшості випадків вже це чули, і повернути їх такими рядками вкрай важко, з іншого ж боку - вдавана пасивність, а ще краще ігнор як ніщо змушує того, хто пішов від нас повернутись, хоча і пояснення цього досить таки сумне - часто люди просто бояться того що вони можуть бути непотрібними і навіть не вірять що таке можливо, адже спочатку йдучи від нас вони очікують що нам буде так важко як героїні віршу, і просто не очікують на тишу, проте відчувши цей ігнор ледь не гарантовано повертаються і не тому що їх про це просили а тому що почуваються самі в програші
Тетяна Мерега відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
100% ...але не виключайте моменту сублімації емоцій Героїні (вона ж може таке проговорити в собі, для себе, а не йому) дуже дякую за Ваш коментар Тетяна Мерега відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, не скажіть...Дякую за відгук |
|
|