Творчому собратові
Юрію Державицькому
1
Державицький – не Рубльов, не Гойя.
Та від Бога майстер.
Скільки літ
храми та церкви натхненно гоїть!
А за те не вистача й на хліб.
Хвора крона.
Відчахнулась гілка.
Долі хуторянські. Скільки їх?!
Схудла, постаріла Оріхівка.
Що будинки? Й люди – нічиї.
Був би кінь, аби була вуздечка.
Ген деінде тин біля хатин...
А яке було агромістечко!
Відраділи. Вже не до картин.
Господи, трудяги злидарюють...
Гаспиди – жирують.
Кривда – скрізь.
Вже нестерпно. Каїни панують.
Хоч живим у рідну землю лізь.
Нині в більшості життя воляче.
Ясла вкрали. На стерні пасуть.
– Як воно бідується, земляче?
– Важко, друже. Та не в тому суть.
Ну а ти як?
– Написав криницю.
Потім вичистив і напувавсь.
На долоні пригощав синицю.
Журавлем у небі милувавсь.
Семенюту й Малика завершив.
В галереї вже портрети ці.
В Ісківцях етюдилось нарешті.
Ще б у заповідні Біївці.
Хай стара криниця буде в тебе,
спонсорам її не віддавай.
Бачиш, як просвітлюється небо?
– Справді, мудро.
– Ну, тоді тримай!
2
Ближче б жив, то й вітер недалечко.
Рідко бачимось. Терпке старе вино.
– В місті б легше. Ще ж таки не вечір.
– Пізно, друже. Мабуть, не дано.
В місті, правда, не самотньо вмілим.
Але ж люд ошуканий – презлий.
Треба ж, – розвалили, пошуміли…
Навзамін – по прянику дали.
Майже всі владики – трафаретні.
Не художник – долі фаворит.
Хоч його пейзажі та портрети
мають неповторний колорит.
На мольберті пишуться сюжети...
Важче й краще буде ще колись.
Між писак трапляються поети.
Ще таланти не перевелись.
Божий дар, а може – кара Божа?..
Чи мистецтва сіль доступна всім?
Чи впізнає бідний і вельможа
нас в буденній праведній красі?
Нам дано зважать на примхи долі
і творить з любов’ю день у день.
Щоб душа лишалася на волі,
щоб добром горнутись до людей.
Олександр Печора
(Ромоданець)
А так і є - долі митців
одна на одну схожі,
і за життя замість вінків
їм завжди - "кара Божа".
За Божий дар так рідко хто
і взагалі згадає,
а як й згадають, то того
уже в живих немає.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так будьмо за себе мерщій!
Перекинь, брате, на мою адресу pechora_ridnokray@mail.ru
віршів десять-дванадцять до збірки "СВІТАЄ".
Я мимохідь пропонував Тобі якось в коментарі до мого вірша "Повітря пахне ядами..." Мені потрібно визначитись ще з двома-трьома "мужчинами-одноклубниками" і процес активізую через Є.Юхницю. Озивайся поштою...
Написав криницю.
