Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Гай-Нижник Павло: Час на зміни - ВІРШ


Гай-Нижник Павло: Час на зміни - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 42
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ Deidra
Персональный ЧАТ Dema
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ IRINA
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Nino27
Персональный ЧАТ Parxom
Персональный ЧАТ ViraBila
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ Єйжена Кашицька
Персональный ЧАТ Ігор Козак
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Андрій Толіч
Персональный ЧАТ Василь Царинюк
Персональный ЧАТ Вячеслав Рындин
Персональный ЧАТ Ганна Мала
Персональный ЧАТ Герасимець Оксана
Персональный ЧАТ Далека Зірка
Персональный ЧАТ Дмитро Кiбич
Персональный ЧАТ Дніпрянка
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Капітан
Персональный ЧАТ Катерина Собова
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Ки Ба 1
Персональный ЧАТ Крилата
Персональный ЧАТ Лілія Ніколаєнко
Персональный ЧАТ Лілея1
Персональный ЧАТ Лія Лембергська
Персональный ЧАТ Надія Башинська
Персональный ЧАТ Настуся
Персональный ЧАТ Николай Процюк
Персональный ЧАТ Світла (Імашева Світлана)
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Тетяна Горобець (MERSEDES)
Персональный ЧАТ Той,що воює з вітряками
Персональный ЧАТ Юлія Л
Персональный ЧАТ Юлія Рябенко
Персональный ЧАТ Яна Бім
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ геометрія

Пошук


Перевірка розміру




Час на зміни

Гай-Нижник Павло :: Час на зміни
ЧАС НА ЗМІНИ В одній, колись заквітчаній, країні Народ приспався (чи забув устати), І розплодились там, як ще ніде до нині, З кубла чужого варвари пихаті, В яких і по ноча́х і в днини Рефлекс тваринний пожирати Собі подібних рве. І без провини Та інших відчуттів, стокляті Вчорашні босяки з широкої стежини Обсіли люд, зарва́лись, й в чистій хаті Регочучи паскудять. А між ними Смердять курви́ і блазні волохаті Волають п’яні гімни й золотими Побрязкують цяцьками. Розіп’я́ті Відтоді право там й свобода. Тихо гине У цій землі зерно, а за́йди, мов затяті, Безбожно моляться язи́ками німими, Та й тішаться, немов своїх «понятій» Від Бога приховали і сліпими Людей зробили, що святих скупляти Будуть як тушок срібними, масними Грішми невартими; і так владарювати У куряві сваволі до скінчини Віків довічних будуть. Де їм знати, Що Бог – не піп, з подачкою не згине, Й вгодо́ваними псами не злякати Гніву небес. А ще, що із темни́ни Світанок волі сяє, і що ґрати Іржавіють поволі, а з-за спини Народ заносить кару і тесати Ножі почав давно. Його із домовини Підня́ли сурми янголів й повстати Зве честь Людини. Час настав на зміни! Павло Гай-Нижник 21 липня 2012 р.

ID: 351949
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 21.07.2012 16:04:23
© дата внесення змiн: 01.01.2018 23:01:36
автор: Гай-Нижник Павло

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (454)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
ОЦІНКА ЧИТАЧА
не оцінювати 
1  2  3  4  5
 
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила »залишилося символів 
 




КОМЕНТАРІ


Нові твори