Привіт! надіюсь ти дочитаєш до кінця! пишу тобі, хоч знаю, що не потрібно цього робити. а пишу тому, бо хочу, бо кому ще розкажу про те, як мені зараз.....і пишу не тому, що хочу від тебе якогось співчуття чи щось таке, а тому, що так відчуваю зараз, в цю мить!а що, як завтра для мене не настане, і я не донесу до тебе своє розбите на друзки серце і пошматовану батогом реальності душу. Завтра...я буду злитись на себе,що докучаю тобі, що я така слабка і не тримаю на повідку свої буйні емоціїї, що я вже зовсім і не я, бо не схожа на себе зовсім! але це буде завтра! а зараз я роблю те, що роблю...надіюсь, це буде останній крик з моєї глибини, і тоді стане легше, і я перестану тебе тривожити в будь-який спосіб! і ця наша розмова, як ніж просто в серце..........я й справді щиро бажаю тобі відчути це неймовірне відчуття, хай не так, як хотілося б, але все ж таки!вибач...........!!!!!!!але мені так, ну не знаю як - погано, тобто погано - це не те слово, прикро і боляче, нестерпно пече зліва, я ніколи не знала такого болю, чесно, якесь таке палюче.......не знаю, що ти думаєш і відчуваєш, читаючи ці нісенітниці, тільки надіюсь, що не жалієш, як якусь скиглячу собачку!!!! не хочу, щоб ти так про мене думав!!знаєш, я просто себе заспокоюю тим, що щиро вірю в якусь білу, ясраво сніжно білу смугу в моєму житті після цієї чорноти! і я маю на увазі навіть не мрії щодо майбутнього, а загалом якесь щось добре і позитивне, хай не особисто зі мною!чцікаво чи ти хоч розумієш, про що це я???????
...то виходить ніякий я не талант, а так собі писака, якщо навіть жодного розділового знаку не можу поставити в своєму житті, не те що його писати! таких "поетів" як я он, хоч греблю гати!хочу зібратися з думками і написати щось путнє, а не виходить, он тебе вже певно голова болить це читати, а нічого так і не зрозуміло........... ти не подумай, що цим листом я спонукаю тебе до чогось, ні! але вже б хотіла, щоб це все перейшло у стадію приємних спогадів, а не .....навіть не знаю, як назвати... у писаки забракло слів........надіюсь, хоч тобі легше, в плані хоча б чистоти сумління, та й взагалі.......
...доле, де ти? ото геніально сказав Кобзар! хоча, на що мені нарікати? здорова, і слава Богу, а Він нас вчить жертовності! от моя жертва! сподіваюсь, її оцінять, хоч дуже б хотіла, щоб Він мені сказав, як кому там, Якову, здається, що бачить мою віру і не прийме такої жертви! так........
...живемо в сучасному світі, а змінних деталей для людського організу так мало! от є штучне серце, нирка, а мізки чи почуття? нема?! у скронях так і пульсує одне ім"я! пробач.....так важко прокидатися кожного ранку з тим терпким відчуттям браку лише однієї людини, дивно правда, скільки мільярдів людей на землі, а бракує однієї найріднішої і найдорожчої ..............добре, досить скавуліти. ще раз пробач за ці дурниці, та й за все інше, але така я вже є емоційна!ніби полегшало, чи ні, та байдуже! головне, що я зробила хоч наймізерніше з того, чого хочу, бо все інше під грифом "заборонено". може ти й не дочитав, а якщо дочитав, то дякую. добре що трохи "виговорилась" і поплакла на "плечі" людини,якій довіряю найпотаємніше...................................................................................
ID:
344643
Рубрика: Проза
дата надходження: 17.06.2012 23:05:36
© дата внесення змiн: 17.06.2012 23:05:36
автор: Оксана Гринчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
Каряво, проте в тему
