Туляться зорі до місяця,
Терпне Чумацький шлях...
Завтра усе, може, зміниться,
Завтра все буде не так.
Ніч тихо ллється між пальцями,
Спокоєм вкриє плече...
З чистими росами вранці вмить
Смуток з душі утече.
В зорями вишиті сутінки
Біль заховаю і страх.
Завтра новий день закрутиться,
Завтра все буде не так.
Я буду сильною, вільною,
Сміхом стрічатиму день,
То я лиш ночі повідала
Правду самотніх людей...
