Привіт, знайдеш одну хвилину?
Для слів, для сліз, для рими-горе?
Чи я не схожа на людину?
Давай нарешті поговорим...
Листки не плачуть, не ридають,
Не стукають руками в двері,
Тож виділи одну хвилину
Для слів на білому папері.
На світі є одна людина
Щаслива, радісна, сміється.
Це чиясь молода дружина.
Принаймні, так мені здається.
Так от, щодня вона планує
Як то створити свою казку.
Щодня вона свій світ руйнує,
Щоб заслужити твою ласку.
І так щоранку зріють плани,
Про вечір, про свічки, про квіти.
Та знову, знову на світанку
Доводиться усе змінити!
Сценарій казки, як підробка.
Така гірка солодка кава.
І душу знову у коробку.
Знов лиш ляльковая вистава...
Так день за днем все не до ладу.
Не знаю, просто, що й робити.
Може ти даш якусь пораду,
Щоб почуття не загубити?
Придумай їй новий сценарій,
Порадь, що треба ще зробити.
Склади із почуттів гербарій.
Вона не може не любити!!!
Ну от і все, "поговорили"!
Слова оці - мене частина
Задумайся хоч трошки, милий.
У нас ще є одна хвилина...
ціком згідна з never - є хороші і гарні відносини, щирі, головне хотіти зрозуміти одне одного. А кохані мужчини наші - переважно і є самі кращі...
(можете почитати мій вірш "Ти самий кращий" і переконаєтесь в цьому...
Мені дуже сподобалась Ваша тема вірша і сам вірш досит цікавий, від мене 5
епізод з мого життя, він всеодно не зрозуміє, потрібен той, хто відчуватиме все тільки глянувши у вічі, або відчувши навіть на відстанні, таке буває повірте, треба тільтки знайти...
