Заспівала дзвінко пташка рання,
Розбудила тишу край села.
За хмарину зіронька остання
Срібнобокий місяць повела.
В сірих хмарах трепенувся промінь
Понад полем в золотій дузі.
На подвір’ї голосистий півень
Виливає співи голосні.
Біля хати королева-мальва
Закосичена в рожевих пелюстках.
Пишні стебла в розмаїтті барвах,
Наче хустка мамина в квітках.
Соняшник зачепурився, певно
Що найкращий – хвастатись не гріх.
І на сонце задививсь, що модно
Буде виглядати увесь вік.
Батько милувався виноградом,
Скільки весен у гілках цвіло...
Дозрівали вишні, пахло медом
І безмежним маминим теплом.
Яблуня схилила статні віти,
Ніби розмовляла з ворітьми.
Приїжджайте в гості, любі діти,
Зачекався батько із весни.
Приїзджайте в гості, до господи
(Хто з чужого краю, хто в селі)
І за все найбільше з насолоди
Коли ви, мов дітоньки малі.
Ох як чудово! Згадалась в селі рідна хата!Особливо "Кавою запахло з молоком.
Сірий кіт вмістився на порозі
Облизався хитрим язиком." Галинко, Ви-неперевершена !!!Вже додала в оборане! Зачарована!
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пишу природньо І про кота... У кожного хазяїна в селі є кіт. Коти люблячі тваринки. І в хаті завжди пахне молоком і кавою. Мамина хата найкраща Дяякую тобі, Наталю
такої великої щедрості української душі не часто зустрінеш-душі викупаної у животворних росах рідної землі ,які через чужинські відстані і роки світять нам діамантами священних спогадів.дякую Галю за невичерпну і святу любов ,яку несеш у своєму серденьку.Дякую за твою справжність .
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мати і батько завжди мене вчили і вчать любити свою родину, село і нашу Україноньку. То ж так і виросла з любов'ю ставитись до кожного. Дякую, вам Оксано за такі щемливі і приємні слова. Дай, Боже, і вам щастя
Так тепло,щиро і мальовниче... Затишок і світло рідного дому-що може бути кращим?Адже в батьківській хаті минули роки нашого дитинства-найпрекраснішої пори... Дуже теплий і зворушливий вірш.
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яка красива українська хата Кури, гуси і навіть птахи в небі. Як завжди мати на порозі, верба схилила своє гілля і соняшники, немов веселі сонечка. Дякую, за приємні хвилини.
ВІРШ ДУЖЕ ПЕЙЗАЖНИЙ, ГЛИБОКИЙ ЕМОЦІЙНО, ДУЖЕ ЕКСПРЕСИВНИЙ - В НЬОМУ ЦІЛЕ ЖИТТЯ І ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ І ДО РОДИНИ. ТО ЧОМУ Ж ТИ, ГАЛЮ, ЧАСТО ПИШЕШ, ЩО ТИ НА ЦІЙ ЗЕМЛІ САМА!?
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люблю свою землю. Там, де народилася і виросла, та земля найблагословенніша в душі. У мене, дякую Богу, живі батьки і друзів не мало в Україні. Тут в Іспанії теж багато друзів. Без людей сумне життя, тому гублю свій час між добрими людьми. А от коли сама в кімнаті... переконую себе, що з Богом, а не сама. Щось не так, як би хотілось... одна сторона моєї душі співає і радіє, а друга протилежна. У кожного своє випробовування, очищення і мрії. Я щаслива в Бога. Вже якось змирилася з собою... та інколи буває шторм. У людей буває, ще гірше. Тим і заспокоююсь. Це нормально. У кожного є свої проблеми і це називається просто - життя. Незнаю, чи добре висловила думку.
Дякую за приємні слова. Завжди рада твоєму візиту.