Пам"яті Мирослави В.
Муки тіла скінчились нині,
Що смиренно несла роками,
На небесній святій гостині
Стріне душечка душу мами.
Стріне душечка душу тата
І родину спочилу в Бога,
Що прийшли тебе зустрічати
Із тяжкої скорбот дороги.
Аж тепер уже відпочинеш
На блаженства небес перині…
Білим янголом в небо линеш -
Твої муки скінчились нині.
Тут тільки розрадить молитва.
Хай з Богом спочиває, її душа
Написано серцем.
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Ви праві, Оксанко, лише молитва... Бо дуже вже тяжкий хрест несла ця дівчина - тридцять років паралічу тяжкого і німоти...
Дякую за сердечний відгук.
Світла пам"ять і земля пухом. Відмучилася бідна Мирослава.
Зкінчилось земне життя,
Скінчилися тілесні муки.
Але щаслива вже її душа,
Бо змучилася від розлуки.
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00