НАМАЛЮЙ КАРТИНУ
Намалюй ти людям світ загадок,
Суть приємну до нього положи,
На світанні щедру без догадок,
Картину ту на огляд покажи.
Дай їй простір, потугу і блакить,
Нехай вона стелиться на доли,
Хай бадьорить і в очі блискотить,
Як світлиця, як служниця долі.
Власним пензлем возведи картину
І в храм святиню вистав на показ,
Нехай там красується людині
Відкривши світ загадок і прикрас.
Знайди навкруг сяйне і щасливе,
До фарби все з душею загорни,
Радість щиру горду і красиву,
Мов явище до людства поверни.
Хай воно вночі і вдень квітує,
Від фарб отих розкриється краса,
Твоя картина людство зачарує,
Бо в неї правда, чиста як сльоза.
