Я до гробу Господнього трепетно йду .
У німотній скорботі паду на коліна.
І своєю молитвою у терновий вінок
Вплітаю я ніжно-блакитний барвінок.
Серце моє-ти колиска Ісуса,
Багатостраждальний-до тебе молюся.
З твоєі щоки витираю сльозу
І торкаюсь болючоі шостоі рани,
Отче Небесний,ти блудного сина прости,
Того що пішов шляхом зради й обману.
Серце моє-ти колиска Ісуса,
Багатостраждальний-до тебе молюся.
Ти,на хресті розіп"ята любове
Моє каяття запізніле прийми,
І молитву оту,мов вінок барвінковий,
В душу мою увійди і спаси !
Вірш - наче гімн (спірічуел): його співати треба. Чудово, Олю.
Ольга Струтинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це і було задумано,ЯК пісня ,а потім недопрацьоване-не вистачило таланту .А от зміст і почуття збереглися -їх мені здалося грішно ховати у шухляду .Хай ідуть поміж люди, славлять страсті Божого Сина .Дякую що розумієте.
Благородна і істинно християнська міссія, Олю, боротися за гріхами обпутані душі. Та чи вони те зрозуміють?
З Святом Ісусового воскресіння!
Ольга Струтинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не знаю ,але намагатися треба,від цього залежить наше майбутнє і майбутнє наших дітей.який світ ми їм залишимо ? НЕ тільки економічно,АЛЕ й духовно-розвалений. З Воскресінням і Вас п.Ігор .дякую .