(Бейти та рубайят)
* * *
Забувши гіркоту марнотного життя,
Спокійно споглядаючи цей тлін до забуття
І осягнувши, що майбутнє – прах…
Живі ми – так хвала тобі, Аллах!
* * *
Наш світ – то глек марноти і брехні.
Життя з туману йде й проходить в самоті,
І будні сірі краплями мов ртуть…
Та є і радісні сторінки - Хайяма рубайяти квітами ростуть!
* * *
Хто для скорботи двері відчинив
Тому життя – пустеля хоч і повна див.
Хто радість віднайшов в простих речах
Тому життя яскраве дарував Аллах!
* * *
Нехай весь світ нудьга і Батьківщина – рідна чужина
Від смутку я далекий доки келих є вина:
Я радість віднайду в миттєвостях щоденних -
Ковток вина, краса коханки – й де вона, журба?
* * *
Весняні квіти, подих вітру,
Крапельки дощу і лісова луна -
Все, все мені будило спогад про коханку
Яка, на жаль, пішла у небуття…
* * *
Нехай обірве вітер білий цвіт,
Нехай весни минає швидко міт
В душі залишаться пісні які співав нам квітень.
Нехай на п’ять хвилин – ми зачаруєм світ…
* * *
Весь світ – ніщо, даремні сподівання,
Зів’януть квіти мрій – залишиться страждання
Налий вина! У владі цього трунку
Забудемо життя химерні візерунки…
* * *
Удвох з самотністю пів світу обійшов
Наслухався віршів, і прози, і промов
Нехай страждань я відшукав не в міру
В горах я рай собі знайшов і віру…
(Світлина автора віршів)
ви автор ?
дах їхав колись від Рубаї 😉 особливо Омара Хайяма
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я розміщую тільки свох твори. Переклади у мене розміщені в окремих розділах із зазначенням автора твору. Ці твори звісно, мої. Це наслідування Омару Хайяму. Спроба писати рубаї в стилі персидських поетів...
Щоб писати подібні твори, потрібен життєвий досвід -у вас є все:талант, вміння реалізувати думки у різних поетичних формах...Дуже приємно познайомитись
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Сподіваюсь життєвого досвіду мені справді не бракує...
Завжди з цікавістю читаю, Артуре, Ваші твори. Це і подорожі в небачені мною краї,і поринання в насолоду величезного позитиву та глибокого спокою отриманого від читання. Вибачте, що не завжди пишу коментарі, бо важко знайти слова для такого майстра, як Ви. Ціную Вашу творчість.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
