Ну, і пощо вона тобі здалася-
Зухвала жінка з блиском ув очах?
До неї йдеш, мов грішник до причастя,
Вертаєшся, мов до гніздечка птах...
Ну, а вона-вона собі, як жінка:
Не ідеал твоїх високих мрій,
Шовкова синь квітучого барвінку
Стікає в душу з-під хвилястих вій.
Нехай з таких не пишуться полотна,
Та все ж тебе торкнулася вона...
Яка весна-пянка і безтурботна,
Яка чужа оспівана весна!..
Аж знемагаю, зціплюючи зуби,
Які там мрії, злети чи розмай?
О, не питай!О, не питай же, любий...
Нічого, чуєш, більше не питай!..
Сама ж бо винна, що любов плекала,
Немов реп'ях вчепившись за рукав!..
А ти ілюзій розтрощив дзеркала
І в сад чужий стежину протоптав...
Оу! швидше б уже той день, в такому разі... напишіть мені, Наталю, ВАШУ КАЗКУ, де бог дощу спускається з неба, щоб напитися з криниці води, де піч дихає хлібом у світ, де тануть зорі кубиками льоду, де сивий дідик трусить бородою, намисто розсипаючи зі снів, і комин наковтався снігу і зірок, де -- благословенна позолота дня!.. я придумаю, як забрати її з собою назавжди... дякую Вам за прекрасний намір...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Маю надію,що Вам сподобається моє скромне віршоване вітання. Так якось написалося легко і від душі... Отже,будемо чекати той сонячний квітневий день!
три дні в кінці березня я була поза мережею -- технічні невправності видалили мене з павутини, а тоді ще й першого квітня також -- щоб смішніше мені жилося... тепер наганяю втрачене дякую Вам за увагу, люба Наталю...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я Вам дякую за все-за все! Минулими днями,коли були дуже сильні вітри,також мала проблеми з Інтернетом...Доводилося після опівночі заходити на сайт,щоб мати змогу перечитувати і коментувати вірші.На днях написала вірш до Вашого Дня народження... Але подарую Вам його вже в той квітневий день Ваш прекрасний!
Ну, і пощо вона тобі здалася-
Зухвала жінка з блиском ув очах?
Шовкова синь квітучого барвінку
Стікає в душу з-під хвилястих вій.
Педедано стан душі словом прекрасно!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,Ніночко:зустрічається і доволі часто така прикра ситуація... Таке життя,не завжди воно балує нас лише приємними сюрпризами.Дякую тобі,дорогенька,за розуміння і чудову анімацію!
...До неї йдеш, мов грішник до причастя... -- оригінальне і сильне порівняння... не зважаючи на "зціплені зуби" -- з усіх трьох кутів привабливою вийшла у Вас, Наталю, ця класична любовно-геометрична фігура... так усе лірично, так світло-сумно, навіть романтично... красивий вірш, і "та жінка" -- красива -- з блиском ув очах...
і висновок такий, зрілий, мудрий, самокритичний:
...Сама ж бо винна, що любов плекала,
Немов реп'ях вчепившись за рукав!..
А ти ілюзій розтрощив дзеркала
І в сад чужий стежину протоптав... -- стежину в чужий сад протоптав... весною... сусідка, отже... романтично! відмінно!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,дійсно схоже,що сусідка...та жінка... Влучно Ви зауважили,Валю! А якщо серйозно,то я дуже рада Вашому візиту! Бо останнім часом Ви нечасто заходите в гості...