До тебе я звертаюсь,мій народе.
Прийшла пора ставати нам до бою!
Бо знову кат панує над тобою,
Бо знову хочуть нищить твою вроду.
З корінням виривають нашу мову,
Історії здобутки перекреслять.
Ще скільки цей тягар ти будеш нести?
Ти - українець. Це ж не випадково.
Ти знову на узбіччі ставиш хату,
І знов тобі нема до того діла.
Тебе воно,звичайно, наболіло,
Тобі ж уже й несила повставати.
Людино,пам'ятай, що ти людина,
Що твої предки- вільні козаки,
Які ішли до бою залюбки,
Щоби здобути волю Україні.
Ставаймо пліч-о-пліч всі разом, браття!
Знімай ярмо-хутчіш ставай до бою,
І не здавайся- Бог завжди з тобою
Охороня запалене багаття.
Ви - відважна молодчинка!!! Шкода, що нижче пан Євген так висловився... Бо то виходить, що й марні наші втрати у минулому і ті ріки крові, що пролились за таку мізерну незалежність сьоьгоднішню!!! Браво! Так тримати!!!
Дана Токарчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам щиро за розуміння і підтримку. І справді...на мою думку,вклад минулого є дуже великим...і нам потрібно зробити ще один ривок,щоб наші діти жили вже у дійсно незалежній державі!
...а ви готові, що ваш син, чи дочка загинуть наступного тижня у бою?
Дана Токарчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хм...ну це поки що фізично не можливо....ви,напевно,прийняли мене за старшу людину,а я ще зовсім юна,і своїх дітей ще скоро не матиму)
Але давайте візьмемо для прикладу минулі часи.. звісно,матерям було безмежно тяжко втрачати своїх рвдних дітей.....але яка слава чекає їх у віках? вони здобували волю для своєї держави. То невже ми,нащадки вільних козаків,маємо боятися повстати проти уряду(наприклад) який зараз творить казна що.....?