Ось так, узяв чуже та й вкрав.
Слова невинно переставив.
На крапку кому поміняв,
Брехнею свій "талант" прославив.
І власним іменем прикрив
Глибокий зміст чужого слова.
В поезії зробив "прорив"
(Про совість тут не йтиме мова).
А невідомий десь поет
Зірок із неба не збирає.
Його не знає Інтернет...
Свій біль він віршем виливає.
Скупий рядочок до рядка.
Куди ж той щем душі подіти...
Тремтить від поруху рука.
А вірші - його рідні діти.
Той незбагненний серця спів,
Описаний з благоговінням.
То хто ж украсти це посмів
Безкарно... Де ж подів сумління?!!!
Та неминучий правди злет!!!
Без кари злочин не буває.
І невідомий ще поет
Талантом світлим засіяє!
А вірші - його рідні діти...
І як за дітей поет переживає, хворіє, росте...
Погоджуюся з Вами, Тамаро, що плагіат слід розділяти з паралельністю думок...
Ловила себе на думці у подібності напрямку думки багато разів, переосмислювала це як вплив одного того ж середовища..
Тема прекрасно розкрита у Вас
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не хочу повторюватись, але тут єдині заперечення.
З коментарів oduvan4ikа висновок один: на злодію шапка горить.
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вже достатньо висловила своє бачення. А щодо даної ситуації, то після Екзюпері всіх "приручаїв" можна звинуватити у плагіаті. Пригадуєте цитату із "Маленького принца:"Ты навсегда в ответе за всех, кого приручил." Давайте всі будемо взаємодобрішими
Дякую щиро за розуміння і побажання!До цього часу я не стикалася зі звинуваченням у плагіаторстві,тому і зреагувала на емоціях.А коли побачила,що Оланея додала мене у свій чорний список,вирішила і її додати.Хоча,як Ви мудро зауважили:треба вміти тримати оборону,а не гарячкувати.Ще раз дякую,Тамарочко!
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..коли поетів буде як машин (сказала Л.Костенко) то просто всі слова уже так розібрали, що часом і сам думаєш, а може це вже хтось сказав до тебе.
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Писак може бути як машин. Поетів-ні!!! Справжній талант має власне творче обличчя. І справа тут не в комбінації слів чи виборі теми (кохання - вічна тема). Буває читаєш вірш і не можливо сформувати словесну оболонку вічуттям, які виникають. А іноді... З технічного боку все гаразд: розмір, рима... а вірш - мертвий. А ще коли пересипаний викрутасами, що аж мізки перегріваються, щоб збагнути про що - графоманія одним словомhttp://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150822. Ви ж пишете дуже гарно. Але вдосконаленню иеж не має. Тож бажаю успіху.
Плагіатство живе й буде жити. Головне, побачивши плагіат, не промовчати.Тема актуальна і потрібна.
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Олю, за відгук. Згідна з вами. Але ж іноді конструктивна, доброзичлива критика сприймається як образи. Важко уявити реакцію на звинувачення у плагіаті. Вважаю, що кожен повинен бути вимогливим до себе сам і пам"ятати, що при сучасному рівні розвитку інформаційних технологій скрити щось важко. Просто "запитати"в Інтернеті будь-який рядок вірша і "автори" як на долоні відкриються. А хто ще не має доступу до Інету, то не виключено, що згодом буде мати. І всерівно все таємне стане явним. Тож чи варто плагіатити...
Тема наболіла, адже викликала такий шквал відгуків. Як на мене, то було би правильним викривати імена плагіаторів і вказувати на них очевидячки. Можливо, тоді це явище можна було би призупинити.
Вірш написаний дуже добре!
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Наталю, за відгук. Як на мене, мовчання може бути більш сильним, ніж словесне звинувачення. Нехай просто кожен, хто "грішить" знає, що якщо йому не вказали, то це не означає, що не помітили і склали відповідне враження. Гадаю, що героїв цього віршу не так багато. Тож це жваве обговорення дасть можливість стати їм на шлях істинний і творити.