з шибки моєї віконної,
напівсонної,
ледь помітно прозорої,
переддосвітно
неумитої,
розфіранчено неприкритої –
вітер
віхтем
пЕркалю
(я ще сплю...)
чи парчі
срібно шитої,
одмиває краплисті зорі,
здмухує
невагомим кульбабовим пухом
приниклі
до неба
мого
скляного
нетутешньо розбарвлені сни –
скільки ще там
до весни?..
Ваша щирість, дорога Валю, неодмінно взаємна. Любові Вам, ще більшої!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий Во-ло-дю! відчуваєте ж уже за свіжістю танучого снігу -- аромати непереможної радості життя -- ВЕСНИ! будемо щебетати, як солов"ї і жайворонки... -- радісно і в мажорі...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую люба Margoshenka7:! морози відступилися... запевняють фахівці, що не назовсім, але вони так часто помиляються... а весна -- завжди актуальна тема...
Шибка напівсонна, непомітно прозора, невмита, фіранкою неприкрита -
МЕНЕ ЦІ СЛОВА ДО КІСТОК ПРОЙМАЮТЬ,
НАВІТЬ ВІКНА ВІД ЗИМИ ПОТЕРПАЮТЬ
ВЛУЧНІ ОБРАЗИ ЗМАЛЬОВУЮТЬ НЕ ТІЛЬКИ ФРАГМЕНТ ЗИМОВОГО ВІКНА А І ЗАПРОШУЮТЬ У ДИВОВИЖНІ СНИ - МИ ВСІ ТАК ХОЧЕМО ВЕСНИ!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
найцікавіші сни я бачу -- прокинувшись... перший несвідомий ще погляд, неусвіддомлений, "нетутешній", чи не зовсім тутешній -- у вікно... там я бачу... зародки кристалів...
а весна вже скоро... ось потепліло, ще похолодає, кажуть синоптики, і з 15 березня -- все, весна!