Під вікно насипала зима,
Мені снігу, мов ромашок білих.
А тебе нема усе й нема,
Слів не чути більше твоїх щирих.
Притулилась нишком до вікна,
Намагаюся тебе згадати.
Пташка у вікні, мов дивина,
Проситься зігрітися до хати.
Я біжу, біжу на зустріч їй,
Відкриваю двері і чекаю...
Сніг мені мете навперебій,
Тиша навкруги, її немає.
Може, пташка, то твоя душа?
Прилетіла, щоб мене побачить.
Я її коханий не знайшла,
Та вона мені багато значить...
Хорошее стихо
"Та вона багато мені значить..."
Не могу читать.. Та вона МЕНІ БАГАТО значить.
Картинка улыбнула если бы стих не понравился иронически написал бы: Аватар 2 смотрите этой зимой в IMAX
Є дорога від душі - до душі
Ти по ній спішиш збиваєш ноги.
Є дорога від душі - до душі,
Та розводять в різнобіч дороги...
Дякую тобі Ярославе... Рада тобі...
Гарно і чуттєво
В мене теж є вір з такою ж назвою .
Чому так холодно без тебе
Коли на дворі темна ніч
Тікаю знову сам від себе
Та все ще чути серця клич
Не раз плювали вже у душу
І ще не раз мабуть будуть
Знайшов тебе як в морі сушу
Щоб подих мрій твоїх відчуть
Забути погляд твій не взмозі
Чарівний , тихий та пянкий
Як камінь серце на дорозі
Твоя душа – мій біль німий
Збагнути твою невідомість
Відчути твоє справжнє я
Поринуть в твою підсвідомість
Віддати їй своє життя
Пірнути в неї і лишити
В тобі краплиночку себе
Одне життя на двох прожити
Кохання мабуть теж одне
Насправді... найбільше неприємно, коли маєш оправдовуватися за те, чого не робив...
Проте, Ваше право - вважати по-своєму...
Хоча... шкода, що не вірите...