Не можна так вважати з ходу:
Що розвивається полишена та квітка,
Що людство визначило цю природу,
Як дуже величезну «плитку»
Природа самобутня і прекрасна всюди,
Але, нажаль, не завжди так
Ось там, де проживають люди,
«Неперевершено»…та не однак…
І довго буде дійство дане?
Коли настане той колапс?
Екологічний «фініш» нас усіх «дістане»,
Неначе той німецький шнапс?
А щоб такого не було, панове,
Вже годі нам засмічувати світ!
Ви що – не розумієте «екологічну» мову,
Яка кричить вже стільки літ?!
Давайте збережемо Землю на століття,
Хоч для нащадків тих своїх майбутніх!
Подумайте – яке ж ми робимо жахіття,
Винищуємо цю Природу – чисту й самобутню!
Будь ласка, люди, бережіть своє життя!
Вже досить цих страшенних вчинків!
Не перетворюйте усе на навмання,
Що зробить з Вас – «нікчемную людинку»…
