У філіжанці кава захолола,
Пропахли пальці димом цигарок
І пізні айстри, кинуті додолу,
Немов уламки скинутих зірок,
Вже дотлівають, втративши надію
Надпити спрагло свіжої води...
А я при тобі плакати не вмію,
Не озирайся на прощання, йди.
І не вторгайся літом проминулим
В моє сум'яття, сповнене жалю!..
Вже пізню осінь дні перегорнули
І відзвучало трепетне "люблю"
Таким мрійливим джазовим акордом,
Відшелестіло в паморозь нічну...
А ти пішов, вдоволений і гордий,
І у лещата серце затиснув.
Написано сильно! Але від такої, що на фото я б теж пішов - розбещеної, лінивої, з випещеними пазюрами, які смердять димом, яка крім себе коханої нічого не знає і створена не для сім"ї і справжнього кохання, а тільки для втіх у ліжку...Таких не поважаю!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отакої!А що робити жінкам з чоловіками,які зловживають курінням? Далеко не кожній це до вподоби.Жінки бувають різні(як і чоловіки).Не завжди жінки,що не курять,є гарними господинями,люблячими дружинами і турбртливими матерями.Тому куріння не можна вважати ознакою розбещеності і егоїзму.Я особисто ніколи й не курила.Просто змалювала свою ЛГ саме такою-впевненою в собі і стійкою жінкою,бо вважаю,що в ній чимало жінок впізнають себе.Всі ми різні і маємо право бути. Дякую Вам сердечно за цікавий відгук і щирість Вашу! Завжди приємно читати Ваші коментарі)
Глибоко чуттєво... надламно.. Сповнено і наповнено... Зрештою, досконало-вражаюче...
Читаєш, і уповаєшся, літаєш іншими думками в іншому світі...
********* Дуже гарно... дуже-дуже влучно...
А я при тобі плакати не вмію,
Не озирайся на прощання, йди.
І не вторгайся літом проминулим...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лесю,як я люблю читати Ваші щирі,глибокі і виважені відгуки! Дякую Вам,щиро-щиро!
Айстри, немов уламки скинутих зірок,
вже дотліваюсть, втратившми надію...
Дні перегорнули пізню осінь
І відзвучало трепетне "люблю"...
Таким мрійливим джазовим акордом
Пішов у ніч зухвало-гордий...
СУМУЮ - ГІРКО Й ТЯЖКО НА ДУШІ
АЛЕ ТАК СИЛЬНО ЛЮБЛЮ ТВОЇ ВІРШІ
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не сумуйте,це ж тільки вірш... Дякую Вам щиро за такі теплі зворушливі слова!