я бачила,
як ти падав
із неба:
не променем –
обігріти,
не каменем –
догоріти,
не дощем –
воскресити,
і не росою
у смарагдові
пахощі трав...
ніби, попелом –
граційно витаючи,
осідав
я бачила,
як ти сходив
із неба:
Янголом
осяя́нним,
Принцом
у білих стро́ях,
Лицарем
сподіва́ним,
античним
Героєм,
Чоловіком
коханим…
гостем!
просто
людиною…
перехожим
стороннім
просто…
схо́дина
за сходи́ною –
незупи́нно
ворогом!..
затуляю долонями очі –
мороком!..
переддо́світним
мороком
ночі
Як же сильно, Валечко кожнісіньке слово вражає вагою і втрапляє прямісінько... - в серце чи в душу?
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...може, в душу серця?.. чи в серце душі?... Во-ло-дю, дякую Вам за вивільнення з-під закону земного тяжіння... -- легка і невагома! завдяки щирим словам Вашим...
Не росою в смарагдові запахи трав,
А попелом, граційно витаючи осідав -
ДУЖЕ ЛІРИЧНО!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пластично так осідав, витаючи... красиво... дякую, люба Консуело, так іще сніжинки інколи, під особливий настрій Зими, витають, не спішають впасти остаточно і стати просто снігом...
Від янгола до попелу земного...Навіть ідеали розчаровують... Значить,нікого ідеального в цьому Всесвіті немає,окрім Бога. Прекрасно,мудро,спостережливо і глибоко,як завжди...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"...не торкайтеся Ідеалів руками, бо на ваших пальцях залишиться позолота з їхніх крил..." таку мудру пораду подав якийсь відомий чоловік, не пригадую, на жаль, кому саме належать ці слова... Дякую, любий Одуванчику... і за чудову ілюстрацію окрема подяка щира Вам...
В різних іпостасях бачився... а що вже попелом... і просто перехожим стороннім.
Оцеі є - сходинка за сходинкою? Проймає!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не просто бачився -- переживався, доводив повільно і неухильно, словами і вчинками... сходинка за сходинкою -- від Янгола до мороку нічного... довів... свобода особистості -- понад усе... понад любов вигадливу поета... поетки... Радію...
дякую за увагу Вашу.