Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вячеслав Романовський: ТИ ПІШЛА - І НІЧИМ СТАЛО ДИХАТИ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наташа Марос, 31.08.2016 - 20:11
О, ні!!! Це - нереальна поезія!!! Ви ж читаєте мої думки і мої... вірші, хоч ні разу ще не заходили... Диво...
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно читати такі слова від вродливої і талановитої дівчини. Спасибі!
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаєте, про справжнє кохання без зворушливості й не напишеш. Та Ви це й самі добре знаєте! Спасибі за комент!
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Двоколос - річ рідкісна. Але ж є!
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що пройнялися нею!
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ангеліночко, не треба боятися смутку. До того ж опісля журби приходить радість. Пригадуєте в Олеся: "З журбою радість обнялись..."
Наталія Ярема, 16.11.2011 - 22:21
Коли перехоплює у горлі через когось - це найщасливіші хвилини життя!
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я теж так думаю!
Патара, 16.11.2011 - 21:11
Стану я кисневою подушкою,Щоб було чим дихати надалі. За Осколом стрілись з Попелюшкою, Ця подія варта двох медалей. Щоб я хотіла, аби, через мене, комусь хоч на дві хвилинки дихання перехопило... Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваше бажання, Патаро, обов'язково здійсниться. Звісно, якщо в це вірити, цього чекати...
|
|
|