Косив сіно старий гу́цул
Для потреб родини,
Коли бачить край дороги
Стали дві машини.
Із авто виходять люди,
Ідуть воду пити…
Гуцул крикнув:”Матір Божа!
Треба їх спинити!"
Лементує:”Добрі люди,
Не ідіть туда,
Там — лише сама отрута,
Але не вода!"
Біг сердега, запинався,
Але знов вставав.
Так кричав, аж надривався —
На́рід рятував.
Прибігає, в грудях сперло,
Слова не промовить…
А до нього хлопченя
Чемненько говорить:
“Что вы, дедушка, кричите
И пугаете людей?
Что вы нам сказать хотите?..
Говорите же скорей!“
Бідний гу́цул піт втирає
Із високого чола,
Каже:”Пийте ви неспішно,
Бо холодна тут вода. “
Старий бородатий анекдот...
Але цікаво завіршували!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви знаєте, шановний Migelito. може й він старий, але я його почула з вуст Віктора Павліка вперше і так сміялася (він дуже гарно переповідав), що через п'ять хвилин народився оцей вірш. Правда я його трішечки правила, але основа збереглася оригінальна. Дякую, що завітали.