Який зв"язок між виноградним ґроном
І променем, що в сутінках згаса?
А на межі, між тишею і громом,
Там - хаос, чи гармонії краса?
Що спільного між думкою і словом,
Між дією і наслідком діянь?
А між "качко́м", тупим і безголовим,
І генієм найвищих почувань?
Чому в житті так неймовірно складно
Розмежувати радість і журу,
А біль душі детально і докладно
Довірити паперу і перу?
Інакше, бач, тебе не зрозуміють,
Зіб"ють, затопчуть, викинуть за кон,
Ще й засміють, бо співчувать не вміють.
І це є норма, зведена в закон.
Страшні часи і лють страшна і люди,
Що схиблено полюють на "тільця" -
Їм золото вже вистудило груди
І спопелило вичахлі серця.
"Ганьба" і "геть" скандують на майданах
І пластиком гримкочуть об асфальт.
Там інша лють - знедолених і гнаних
І кров сочиться із газетних шпальт...
Та десь же є, існує рівновага,
Чи, може, й середина "золота",
Коли в очах - довіра і повага
І посмішка квітує на вустах!
Один лиш крок - болючий, до знемоги -
Зроби навстріч і брата обніми.
Бо тут наш дім і наша тут дорога,
І бути нам наречено людьми!
якби-то... хоч так просто... сподіваюся, не "старшого брата" обіймати кличете, а то мене вже сьогодні, абсолютно безневинно, в журі за "чоботом" запідозрили ...
...Та десь же є, існує рівновага,
Чи, може, й середина "золота"... -- а це відверто геніально!
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відверто кажучи, хотілося примирення в душах і в думах на рівні сучасного осмислення українських реалій. Решта все прикладеться з часом... Дякую!
...
