UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Pavel Golushko: лето сползает со стула… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ olya lakhotsky, 27.10.2011 - 13:20
літо сповзає зі стільця на холодну цементну підлогу ...і ми, впадаючи в дитинство (адже там у нас покликання "художник", у кожного), намагаємося встигнути намалювати на асфальті День Народження Часу... він, здається, ворожить на пальмовому листі, з завмерлою в очах вічною осінню... додаємо звук, щось середнє між шепотом і голосом... проводимо грань снів... на задньому плані море, пірс, чайки, дівчинка у платтячку з заплаканих світанків, що читає Гріна, усміхнений пес... поскільки це час, малюємо «вчора» в образі ласкавого хлопчика з русявим волоссям... він упевнено гладить собаку, точно знаючи, що завтра буде дорослим... так, мазок «завтра»... змішуємо «може» і «навіть», додаємо опалі вишневі пелюстки і малюємо паперовий кораблик... ще блакить вдиху, серцебиття видиху, блаженство від дотику позаземного, печаль північних беріз, зоряний пил у вигляді точок опори і падіння... на березі купка гниючих водоростей з облуди посмішок, брехні, що розрізає серце, сліпої тривоги і пір'я з підрізаних крил... і нескінченний потік світла, що переходить у снігопад, що засипає слово «пам'ятаю...», викладене черепашками на піску... Pavel Golushko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Звучит... красивый язык...
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
