UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: Є І НЕМАЄ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 07.10.2011 - 12:15
Це доволі складне питання...Хіба ж при взаємообміні і взаємопроникненні не відбувається хоча б часткове поглинання одного світу іншим?Невже ми не переймаємо досвід,смаки,звички своєї половинки,не змінюємо(хоча б в незначній мірі)свої погляди на світ,піддаючись впливу близької людини?  Мені здається,що без абсолютного непоглинання тут не обійдеться.Ця самопожертва закономірна(і майже не помітна для обох).Людям здається,що це життя(набутий досвід з роками і все таке)змінили їх,а не зв'язок з іншими людьми.Ось така дискусія вийшла у нас із Вами...   
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любий мій Одуванчику, двоє життів, безумовно,зливаються в одне: і звичи, і смаки... двоє людей, які пов"язані любов"ю з часом навіть зовні стають схожими... і це називається щастям, я такої близькості зовсім не заперечую, я хочу сказати, що особистостям, індивідуальностям людським, необхідна власна територія, яку має поважати і не порушувати інший, ніхто... та й чого далеко ходити -- ваші з чоловіком стосунки гарно ілюструють те, що я маю на увазі -- він поважає і шанує ваш внутрішній простір -- поважаючи ваш поетичний талант і приймаючи в вас не тільки кохану людину, дружину, матір спільних дітей, але й Поета, а це не так просто... я впевнена, у вас це взаємно...рада, що вас так "дістав" у гарному смислі слова цей дивний навіть для мене вірш  
Дощ, 07.10.2011 - 11:22
А єдність протилежностей,по моєму,цілком вписується у філософію Вашого вірша.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
єдність протилежностей... та я, власне, про взаємність індивідуальностей... непорушність особистісного внутрішнього простору -- свободу волі...
Наталя Данилюк, 07.10.2011 - 11:18
Я вирішила,що саме ця ілюстрація буде доречна до цієї поезії:два начала-Інь та Ян(ЧОЛОВІЧЕ Й ЖІНОЧЕ)-нерозривно пов'язані між собою і водночас окремі. Ви-мудрий філософ. 
Наталя Данилюк, 07.10.2011 - 10:09
 Дійсно риторичне питання...Хто його знає,як буде краще:зберегти свій внутрішній світ недоторканим,чи створити новий,злившись духовно з іншим світом.Чомусь ще з моменту сотворіння людини у ній закладено потяг до взаємообміну,до єднання із собі подібними. 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
до взаємообміну, так, взаємопроникнення, так, але чи добре, коли хтось із двох чи обоє, чи кількоро розчиняються, само- чи взаємознищуються... змінюються до протилежного.. це складне питання... йдеться про особистісну свободу... взаємну... ладно, спробую про те ж, іншими засобами... до речі, ваша ілюстрація, любий Одуванчику мій, -- відповідає: адже якби чорне розчинилося в білому -- стало б -- сіре... а так навіть в тих краплинах, де вони взаємопроникли -- чорне зберігає себе чорним у середовищі білого, а біле -- білим... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
взаємозбагачення -- безперечно, але як щодо взаємопоглинання, чи поглинання одним іншого, у крайньому разі, щодо спроб поглинути...і чому повноцінне "є", злившись з повноцінним "нема" -- зникає, стає прямою протилежністю собі... Володимир Шевчук, 07.10.2011 - 08:35
філософська лірика, яка заставляє задуматись  питання, звісно, риторичне, однак подумати справді є над чим. Дякую, Валю
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Володю, не заглиблюйтеся занадто -- це просто ... думка така...за цим ціла теорія... любов двох -- це злиття, але не варто, як наполягає теорія, розчинятися одне в одному, бо може статися, як з "Є"... у цій мніатюрі... а втім, кожен іде своїм шляхом, і це правильно.... можемо тільки ділитися враженнями... рада Вам...  бажаю Вам щастя і внутрішньої свободи, без чого воно неможливе, здається...
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
