За основу взятий цей вірш-
Останні гастролі старого театру,
Костюми, валізи і грюкіт коліс.
Аншлаги у касах, поклони таланту,
У залі навстоячки крики: "на біс!".
І знову він грає сонату душевну.
Летять його ноти, не знаючи меж.
Під ноги троянди - закидали сцену.
Любов і повага, фанатів кортеж.
Звучить тихо скрипка, маестро в печалі.
В театрі обридла мелодія струн.
Смичок в каніфолі і лак Страдиварі,
Уже не чарує - від цього і сум.
Міняються швидко і стилі, і моди.
Пакує валізи і скрипку в футляр.
Мінливий глядач, а смаки - як погода.
На іншого світить сценічний ліхтар.
або відео -http://youtu.be/Q7PWDkHVNVk
Вражена словами, темою. Та ще більше зачарована музикою, відео зараз вже вкотре дивлюсь.Просто дивовижно. Слова, музика, спів- енергетика зашкалює позитивом, красою, висотою. Я за Вас дуже рада. Творіть і даруйте усім. Успіху , удачі, поезії високої
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таня, дякую! То композитор постарався...Оксана Первова - Рошка, вона до речі, на мої слова завжди сама виконує...На "натхненні" її багато пісень є...
Знайома пісенька!
"Стремись к великой цели - а слава тебя найдет!"
Я б Вам подарувала такі ж квіти, тільки не знаю, як тут це робити Замість цього - дарую із саду своєї душі - а там їх безліч!
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ліля, дякую!При нагоді подарую я тобі, може і у жовтні!
Ах, які слова - точні, інтимні, тепер уже складені у прекрасну пісню!.. Як жаль, що зірки вокалу не знають про її існування. А треба, щоб ця пісня співалася, бо вона жива.
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ларисо, привіт!Хай співають, тільки як донести, щоб почули вони?