Не сідай за стіл із нечестивим –
Мудро так сказав колись Давид,
Бо бур`ян засіється на нивах,
А в душі дозріє мертвий плід.
Та давно забулись ті поради,
Здався світ в полон невдячних втіх,
Утомився він шукати правди,
Від безсилля впав у вічний гріх.
Лиш безчестя навкруги панує,
Що огидно – те красиво тут,
І святі «глаголи» кажуть всує,
Не звільнитись правді з тяжких пут.
Як же бути чистоті й сумлінню,
Як навколо маски замість душ?
Скажеш правду – полетить каміння,
Його легко кине грішний муж…
Лілю,як кажуть"главное,чтоб костюмчик сидел"я інженер-конструктор і добре знаю що таке баланс,баланс це класно,та іноді від нього так нудить,що можна вмерти,тому є відхилення від норми,удачі вам
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наші славні предки колись давно казали "Люби ближнього свого, якщо він того вартий".
Творіть та бунтуйте, доки є молодечий запал, а через 20-30-40 років буде що згадати і чим втішитися. Я теж з посмішкою читаю свої юнацькі "творіння".
Та й в коментарі писав Вам не про міфічне "добро", а про "добре" - стан душі, з яким ти запрошуєш світа до свого єства. І що ти даєш світові - бунт, ненависть, нетерпимість, несприйняття, чи добро й щирість (любов). А боротьба зі злом - то "донкіхотівський синдром", обман самого себе.Світ наш недосконалий і довершений одночасно. Бо це "спортзал для душі". Або ні - "фітнес-центр для душі,духу і совісті"
Добро завжди перемагає зло,окрім вечірніх новин (це я до попереднього коментаря)!
Дуже суперечливим видається інше:без ночі люди перестануть поважати день!І гармонія досягається тільки за допомогою або контрастів,або монотонності!
Здавалося б,вічні теми,але ще писати й писати...
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це вірно, Іване. Але зараз зла уже занадто багато
Інша справа - як з ним бути? Як обминути, перехитрити його? зробити так, щоб воно не зіпсувало життя тобі?
Мене от "прикалує" найбільше коли люди пишуть "це все пройдене. Нічого нового!"
Не обовязково те, що нове, те краще! Скоріше треба пробувати шукати баланс між старими і новим, ніж постійно гнатися за останнім
Незакінчене. Варто повторити перший катрен, залишивши перший рядок без змін - решту перефразувати. Тоді вірш набуде хоч якоїсь форми. Спроба хлюпнути філософії, старої як світ, вельми нафталіново, пробачте. У світі все ж доброго переважає... А каміння не варто боятися - якщо за правду
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На мій погляд думка закінчена. І мені смішно, коли хтось, тим більше уже людина з досвідом, говорить, що добро переважає! Добро є, але його важко дістати, якщо так можна виразитися.