Таксі,ніч,в сумочці розміняна совість на дрібні купюри.
І пляшка сліз з болем і апельсиновим смаком в руках.
Сонний таксист заглушує свідомість звуками радіо.
Розраховуєшся макалатурою і фальшивою посмішкою.
Струсиш з плеча рукою остатній спазм совісті,
Кидаєшся на зустріч девятигодинній відчайдушності
Львівський вокзал,в руках совість з написом номера поїзду
Пом"ята і волога від хвилювання,закинеш в кишеню.
Переповнені зали очікування дешевою кавою і випічкою.
Твоя совість в кутку займається пірсінгом на твоєму тілі
щоразу проколюючи нові місця вставляє туди сережку
Терпиш зціпивши зуби з остатньою надією на його голос.
Заклеїш рот совісті скотчом і вульгарно закинеш назад в кишеню.
Остатня надія відвороту телефон який онімів від твоїх рук
Один день ковтаєш який стає камнем в горлі ,задихаєшся.
Крок ,поїзд ,реальнісь губиться в натовпі сонних людей.
Купе,третя поличка,і смак вишневого велюру в роті.
Обнімаєш подушку яка головним болем б"є по скронях.
І один тупий спогад який дусить тонкими пальцями шию.
Добєш совість низьким його вчинком і сигаретним димом.
Попереду безсонна ніч в обіймах з мобільним телефоном.
Під запах вагонного пилу який лоскоче свідомість,
Побачиш марево з відбитком його вульгарності і низькості.
Нудотливий ранок з присмаком міцного чаю з лимоном,
І шматком мігрень з шоколадом і горішками в фіолетовій обгортці.
Прибуття, київський вокзал,метро,чужі вулиці
Втікаєш від виснаженої совісті в зимово-сніжні спогади.
З надією що життя зробить поворот на дев"яносто градусів...
наЇвна....тікАєш! ...від реальності...
Той біг є дивний, перманентний...
Тікають всі та звідусіль:
Із місць, становищ, зі стихій...
На щось хочуть накласти вето;
На що ж, із рештою?..на біль!
цікавий логічний, деякою мірою альтернативний стиль... Рідко таке зустрічається... Дуже рідко.. Молодець! Пиши у тому ж дусі... Не припиняй ніколи!
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ого!неочікувала..приємно але на жаль щоб надалі от так писати,мабудь емоцій нехватає...так як тоді,їх було надміру,я рада ,що в мене все таки ,хоть щось получилось написати,і рада що завітали
Дуже колоритно! Ви вмієте розуміти людей.
Надія є,надія не вмирає!
Судити - найпростіший шлях.
Хто першим руку дасть нещасній?...
У кого совість чиста, чи не так?
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
самий тяжчий суд-це суд совісті і саме тяжче це те-коли ти цю совість просто закриваєш і вдячна за ось такий коментар
Вокзали і потяги - це взагалі особливі місця!!! І мушу сказати, що вам вдалося передати цю особливість!...А от з фіолетовою обгорткою - рекламка проглядається)))
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так,особливі...якщо чесно коли там була,вночі,на вокзалі...в мене було стільки вражень..Оооо це б міг вийти не один тільки вірш а з фіолетовою обгорткою... можливо,але ж я марки невказала
рада що завітали 
але на жаль щоб надалі от так писати,мабудь емоцій нехватає...так як тоді,їх було надміру,я рада ,що в мене все таки ,хоть щось получилось написати,і рада що завітали 
це б міг вийти не один тільки вірш 
, але дуже гарно 
