Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Ратинська: Сторінки одного життя. Проза. \Ч. 16\ - ВІРШ


Ольга Ратинська: Сторінки одного життя. Проза. \Ч. 16\ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 24

Пошук


Перевірка розміру




Сторінки одного життя. Проза. \Ч. 16\

Ольга Ратинська :: Сторінки одного життя. Проза. \Ч. 16\
В домі ще пахло суничним варенням,отож дівчата ще встигли насолодитись ароматом останніх ноток.Поки дівчата змивали з себе подорожній пил ми з чоловіком годували коней та птахів.-Оресте,навіщо ти збрехав,що я вагітна,тепер я не знаю що мені з тою вагітністю робити.-А навіщо ти скупила пів магазину іграшок?-Навіщо навіщо,для того хлопчика.-Тоді залишайся вагітною,іноді і лікар не каже хворому,що він хворий,а ти чула як вони раділи,вони мені повірили і ти повір,повір хоча б ненадовго,ану дай мені свій животик,я послухаю що там коїться.І він прихилив своє вухо до мого живота,і що він там хотів почути,там ніхто не стукав, та я на мить затамувала подих і навіть закрила очі,цей процес виявився досить приємним. Коли ми повернулись дівчата були свіжі і веселі.-Ну що,дівки,з чого розпочнемо нашу святкову церемонію,що будемо пити?Є вино,шампанське,--А горілка? У цьому домі є горілка?--Горілка!Як же я відразу не здогадався...-Ні,ні ми пожартували,до речі це ти навчив нас жартувати,-Тодіііі.- -Тоді вино,тепле вино,дівчата перекусювати будемо?-Будемо.- Дівчата трохи зголодніли,а мене ще зігрівав шоколад,та коли вони почули як тріщать у каміні дрова,Людка наклала повну тацю м'яса і ми залишили сонячну кухню.Я дістала величезну ковдру і ми повсідались прямо на підлозі,щоб краще бачити вогонь.Він спокушав нас своїми гостро заточеними багряними язичками,то сикався до нас мов дикий кіт,то затихав,десь у глибинці каміну танцювала кароока циганка,вона розмахувала своїми хустками і була схожа на жар-птицю,з величезними крильми,від тих крил у нас запалали щічки і кров розлилася гарячими потоками у венах.Орест нахилився до мого вушка-Діано,я люблю тебе,ти найкраща жінка у світі.-Оресте,ми все чуємо,а ми що не хочемо побажання?--А вам,дівчата,я бажаюгарно відпочити.Щойно Орест щез,як ми загуділи мов бджоли над квітками,вогонь робив свою справу,вино теж,з кожним ковтком ставало тепліше тепліше,а скоро вже й зовсім гаряче.Ми так давно не бачились,що й не знали хто першим порушить ту тишу,Валентина проживала у Ізраїлі,після інституту вона від'їхала туди з родиною,а Людка жила у Санкт-Петербурзі,а я жила тут,у лісі,щоправда дівчата цього ще не знали,та це буде для них сюрпризом.-Діанко починай.--Ну що починай,ми ж не інституті на лекції,а у мене у гостях,тому я поступаюсь місцем гостям,Валю,як ти поживаєш у тих далях,як там твій хлопчик.--Ой,дівчата,у мене все добре,я маю гарний будинок,гарних діток,у мене вже їх двоє,обидва хлопчики,живемо стерильно,вже аж нудить від тої стерильності,усюди,куди не глянь,усе блищить,хоч сідай та плач,іноді я так і роблю,тоді мій чоловік залишає мене і йде до друзів,а я залишаюсь сама з дітками,розумієте сама...-Валю ну чому ти сама,ти ж з дітками,хіба це не розрада.--Так, це розрада,до певного моменту,та мені хочеться ще чогось,більшого,я більше не витримувала цього,тому я тут,хоч на трохи, може це ностальгія,чи ще щось,я маю це зрозуміти,та й мова,мова дівчата,щоб ви знали що це значить говорит українською мовою,це так добре,от і зараз,так тепло коли вона ллється у тобі,-та Людка її перебила,-Валю,це не мова,це вино,гаряче вино,та й що тобі до тої мови,ти ж єврейка,--Ай,Людко,ну і що що то вино,головне як ллється,я вже й сама не знаю хто я, усюди по-різному.--Насправді ти вірно вчинила,що приїхала,ти це зрозумієш,от жаль тільки що це розуміння трохи дорого коштує.--Коли ти там,ти розумієш інші цінності,не все має таку ціну,як ми думаємо.--Цінності,у кожного вони свої,а чоловік, він тебе розуміє,він зрозумів те,що ти тут?--Так,він ніби розуміє,а ніби не розуміє,коли він роботі мені добре,я навіть сумую за ним,та коли він повертається,мені стає нудно,особливо від тої стерильності,він лікар,він добре заробляє,та ми все одно живемо у кредит,це ніби твоє життя,а ніби не твоє,налийте мені ще вина,воно таке добре,Людко,розкажи щось про себе,може стане веселіше.--Я! Я це я ,моє я занадто велике,от би його скоротити трохи,та мені так добре,я щаслива, ну може щось ще й потрібно,та поки усе без змін,тільки не питайте чому я не виходжу заміж,бо у мене на це запитання алергія, мати розвинула,вона дуже хоче онучку,та й Олександр не проти,а от я,я не хочу,це ж потрібно кохати,а значить навіки, а я навіки не вмію,признаюсь тільки вам,від того,що я повертаюсь вдосвіта до свого будинку,мені приносить більше задоволення ніж почуватися коханкою,це таке щастя,коли ти відкриваєш двері своєї конурки,а там,нікого і тиша,і в тебе є ще аж дві годинки і ти лягаєш у свою постіль,чисту,духмяну,недоторкану,тільки ти і постіль,у якій увесь світ,який належить тобі повністю і ти занурюєшся у нього геть з головою,я одиначка,дівчата,я просто одиначка.--Неправда,ти просто так заспокоюєш себе- -А що є правдою?Дівчата,що є правдою у цьому світі,хіба ж не ті самі ілюзії?--І скільки вже років Олександр терпить світанкову втікачку?--Майже чотири.--Ого--Що ого,та він дівчата такий же як я,він любить вставати сам,застеляти ліжко сам і снідати теж він любить сам.--А може це теж неправда?--Може й неправда,Діано,ти що хочеш,щоб ми затопили твою квартиру?- -Нічого,це лише ніч,а завтра це все щезне,і ці розмови,і це вино,і все це буде таким маленьким і мізерним,тож у нас ще є трохи часу,--А знаєте,дівчата,я увесь час згадую школу і вчительку,історії,вона увесь час мені про себе нагадує,от стоїть переді мною і все тут,--То сходи до церкви.--До чого тут церква,це щось інше,на перервах у школі я весь час чимось розважалась,одного дня я плигала на скакалці,а вона стояла перед школою серед вчителів з гордо піднятою головою,до речі їй було років сімдесят,на височенних підборах,худа-худа,ніби з Бухенвальду,модно одягнена,з зачіскою а її парфум долітав аж до мене,і з мундштуком у руці,вона була така граціозна,а той мундштук їй так личив,а коли вона затягувалась тим димом, вмить щезало пів цигарки,вона була така таємнича і водночас відкрита,вона мене просто заворожувала,а одного разу я не втрималась в підійшла до неї,коли я сказала їй,що вона не така як всі,вона так посміхнулась,за все своє життя мені більше ніхто так не всміхався,і сказала"Це через те,що я курю."Тоді я сказала,що не через те,що ви курите,через щось інше,а що саме я не знаю,тоді вона ще раз мені всміхнулась і сказала"Просто я вільна!"і запросила до себе у гості.--І що,що було далі,ти ходила?--Так,хіба я могла таке пропустити,та то вже інша історія,--Людко,то розкажи,-Тоді,ти,Діано не встигнеш про себе,а ми теж хочемо знати,як ти жила ці роки,у нас що немає більше вина?--Ну що ви,є,ще ціла пляшка.- Повні келихи віри надії і любові.-Салют!Дівчата!-Діано,в твоїй кватрирі дуже швидко плине час,скоро вже й світати буде, а ми ще й не наговорились,попрси свого бога,щоб він хоч на мить зупинив його,бо ми маємо бажання насолодитись цим напоєм, та й розмову ми не закінчили. Того дня,вірніше тої ночі,я зверталась до бога з проханням,але того прохання ніхто не чув і не знав,це було моєю маленькою таємницею.

ID: 267672
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.06.2011 13:28:16
© дата внесення змiн: 27.07.2011 18:18:50
автор: Ольга Ратинська

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (820)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Боже, як же я мрію про камін і самотність... Як же хочется бути вільним...
 
s o v a, 29.06.2011 - 14:14
ці розмови до ранку)
гарна компанія

чекаю продовження wink 22 22
 
Ольга Ратинська відповів на коментар s o v a, 01.01.1970 - 03:00
))) wink 22 22 16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Синонім до слова:  дерево
Svitlana_Belyakova: - Паросток життя
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екватор
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - підстаркувата
Знайти несловникові синоніми до слова:  Людина середнього віку
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Насущний
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Себевид
Синонім до слова:  Туман
Genyk: - Тимчасова ревність...
Синонім до слова:  Люстерко
*SELENA*: - верцадло, свічаддя
Синонім до слова:  звук
Sin el mar: - Мелодія, голос.
Синонім до слова:  пульт телевізора
Alex-dr_7(tericon): - дистанційка́
Нові твори