Яка насправді швидкість нашого життя?!
Яких секунд не вистачає перемозі?
Чому не ти, чому не він чи може я,
ще не встояли на поковзаній дорозі?
Я знаю точно - хочуть жити всі навкруг:
леліять роки, проростить в серцях добро.
І руки наші, щоб тримав той вірний друг,
якого важко так знайти, як і тепло...
Тепло в коханні, що приходить раз на вік,
тепло в стосунках і відносинах між нами.
В які стежки, чи на який внесе поріг
Життя - планета, що кружляє полюсами?!
І де початок, де кінец? Зламався відлік?
З цепів залізних залишаються нитки,
коли ти з дерева зламав щасливу гілку, -
тоді ж не слухатиме хтось твої думки...
Який то фініш без часу?, - життя утрата,
воно не Фенікс... Спопеліло лиш волосся!
Та знай, боротися за мить потрібно-варто,
як кожен день в свої серця повітря просим!
