Доки лине твоя думка?
До самого краю неба,
Там де яструб не літає,
Там де світло мчить,гасає,
І не знає перешкод,
Там повітря-це потреба,
Страх розбитої безпеки,
Що дає нам наша Земля,
Сильні люди і хоробрі,
Перетворюються в диво,
Диво розум не жаліє,
Бо на віру в чудеса,
Плата завжди немала...
В тому світі ми маленькі,
А пустелі темноти,
Заміняють нам планету,
Мати - повну чистоти,
Часу мало на простори,
Мало цілого життя!
Щоб проникнуть у це море,
Повне таємниць у зорях,
Повне вогнених потоків,
Без законів і життя...
Що там є?Безмежна тишина,
Частина наша- макрокосмос,
Де почалося все життя,
Де для людини місця-море,
Шукай завітного кутка,
Братів шукай по розуму і думці,
Вони там є,але бояться того,
Що люди люблять кривду спричинять...
Космічне тіло-ось чого я прагну,
Відчути оком дотик забуття,
Відчути те,чого усі бояться,
Цю темну силу де усі-маля,
Розкрити я бажаю усім «Я».
ID:
259971
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 16.05.2011 19:27:33
© дата внесення змiн: 16.05.2011 19:27:33
автор: Ара
Вкажіть причину вашої скарги
|
