Закохався Грім старезний
В Блискавицю молоду.
І гримить, гримить помпезно,
Як годиться, на виду.
Блискавиця блисне й зникне,
Хтиво змійкою крутне...
Ну, а Грім ніяк не звикне -
Що ж іще вона утне.
Прокотився над горами,
Щоб чар-зілля розшукать.
Й повелів під небесами
Вже весілля готувать.
У вогненній колісниці
Поміж хмар прогуркотів.
Й чим скоріш до Блискавиці
Засилав своїх сватів.
А вона все до нестями
Веселиться - не вгава,
Забавляється з вітрами -
Жалю Грому завдава...
Дуже вправна, білолиця,
Наче пальчиком веде,
Мабуть гарна молодиця,
Що аж Грім по ній гуде?!..
А він - парубок "моторний",
Не зважайте - скільки літ,
Як візьме до рук й розгорне
Свій письмовий заповіт,
То збіжаться блискавиці,
Забринять на всіх ладах...
Гучно слава розлетиться
По незвіданих світах....
Будуть файно веселиться
На весіллі в небесах!!!
Тільки швидко молодиця
Та й опиниться в сльозах...
Ну, а дідові старому
Дасть, напевно, одкоша.
Бо відомо і малому -
Не все щастя у грошах.
Дідусю ж потрібно знати-
Не шукать лиху біду.
Й не бажать за жінку мати
Блискавицю молоду.
Гарний жартівливий вірш. Але чому в 3-му
катрені стр. 2,4 жіночі рими, коли скрізь чоловічі? Це ніби маленький шрам на щоці гарної жінки. Можливо так:
стр.2 Щоб чар-зілля розшукать.
стр.4 Вже весілля готувать.
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
жорсткий))) що ж ви так, Близкавиць без Грому не буває)))її видніше завжди, а його можна й не почути, та це не означає, що вона без нього)))гуляєє... Хай гуляє молодиця!
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікава думка. Але зважте на те, що у вірші присутня метафора, тому природні явища не слід сприймати однозначно. Дякую щиро за відгук і оцінку.
Правду кажеш -не годиться
мати жінку - блискавицю
Якщо жінка молода -
то вже горе і біда.
Як немає в діда мочі -
не поможуть йому Сочі.
Сиди діду на печі,
читай вірші уночі.
Ті,що Шкіндер ще неаише,
і на згадку на залише.
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не турбуйтеся, Євгене,
Та й надійтеся на мене.
Я ще вірші напишу
І... на згадку залишу
Дякую за оригінальний коментар. Рада вам.
не має за що, це Ви пробачте мене ,що почав прискіпуватись
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сашо, не має за що вибачатися. Я "за" конструктивні, щирі коментарі, на чому завжди наголошувала. Автор може погодитися, або - ні, це вже інше питання. Але, коли зауваження слушні, як кажуть: зі сторони видніше, то я тільки вдячна, тому, хто уважно прочитав і вказав на якісь моменти. Як на мене, гірше, коли займаються лукавим взаємовихвалянням.( Ось тут Остапа понесло...) Завжди рада вам.
Нічого подібного раніше не читав! Дуже вдало підбрані образи! Сподобалося! Лише, з Вашого дозволу, зауважу, що дещо спіткнувся на 2 та 4 стрічці четвертого катрену та першу стрічку останнього хочется прочитати
"Дідугану ж треба знати"
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Велика дяка, Сашо, за конструктивний відгук. Врахую зауваження.Хотілося бути біль поблажливою до старого... Але, якщо дідуган...