Друзі, чи то ба, панове…. Взагалі кожен з нас може називати себе за власним бажанням і без приналежності до соціального стану ( що в житті, а що на сайті)… В принципі на сайті….(зовсім недавно тут, і думаю, що мене сприймуть адекватно навіть ті, хто по житті своєму дише, їсть та п’є чай-каву з неадекватністю, хоча всяке можливо, але будь ласка, будьте чемними і не кидайтеся фразами типу: «А шо ти тут робиш козел? Та ти ж сам хто…» і так далі)… Питається, а чого ми тут. Ну…кожен з нас подумає ( і сам собі відповість – я ж талант! І мені немає куди свій талант дівати, тому я йду шукати таких самих талановитих… як і сам ….(при цьому певний відсоток постукає себе в груди кулачком, чи долонею, зауважте не покрутить біля скроні пальчиком, а саме – постукає в груди!!!!!!!).
Так, дійсно, на сайті є БЕЗПЕРЕЧНО ТАЛАНОВИТІ ЛЮДИ, яких навіть не треба називати, бо ми ж всі читаємо їхні твори, добавляємо їх у «вибране» і, навіть, перечитуємо…але ж…чекаємо....чекаємо ЇХНІХ коментарів на свої «твори». І ВОНИ змушені теж читати нас (бо хто ж тоді читатиме їх), зауважую ( при слові нас – відношу себе до другої категорії, бо знаю, чим дишуть мої твори, а таким як я – ще ВЧИТИСЯ І ВЧИТИСЯ…(і Ленін тут ні до чого). Бо якщо не читати творів СПРАВЖНІХ(класиків, сучасників), то хіба навчишся чогось….
Звичайно, «Клуб Поезії» - чудовий приклад того, як потрібно розвиватися людям, якщо вони самі хочуть цього. Адже творчість не купиш на базарі. І вона або є, або - Боженька її не дав! ( а тут уже як не крути – зась тобі…)Але творити треба…і розвиватися, навіть якщо сьогодні або завтра – ти зрозумієш : що це не твоє – писати. Тому Любі поети, майбутні поети, починаючі поети та творці – пишіть…але пам’ятайте: МИ ВСІ ТАЛАНОВИТІ (кожен, правда, по-своєму…і в чомусь…). Тому не ображайтесь на сказане, ми повинні підтримувати один одного…і хто знає, можливо завтра з’являться нові Шевченки, Лермонтови, Ліни Костенко….
PS. Після таких слів, мене мабуть ніхто не читатиме. Вибачте, якщо наступив комусь на коханий мозоль.
А знаєш,Михайле, ти правий! Я довго не заходила в клуб по тій причині, що ти назвав декількома фразами. Ми хочемо, щоб нас хоча б читали, а не те, щоб хвалили. Я думаю, що всі ми люди розумні. І тому знаємо своє о-го-го і гм...гм.. А поет - це велика праця, і на один єдиний талант не обіпрешся. Тому себе я поки не назву поетом.Можливо ним ніколи не стану.Але хіба це важливо, головне, що я живу і спілкуюся із собі подібними!
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам за розуміння...себе я теж не вважаю поетом, хоч є люди які мене в цьому переконують. Про те не відчуває я себе якось так - особливо, та й вірші рідко пишу, особливо зараз, але люблю почитати щось хороше, індивідуальне і тому щиро радію друзям, які часто пишуть..тому на слова не (погані) не звертайте увагу..пишіть - є люди, які це читають
Перечитала Вашу відвертість, коментарі і скажу, що Ви молодець. Бо насправді ми тут , щоб спілкуватися, навчатися, ділитися, дружити. Адже для нас головне слово , а якщо ще й поетичне, тоді взагалі приємно. Дуже рада, коли вдається красиве, справжнє віршування. Звичайно, хотілося б бачення як у візитах і коментарях твою думку сприймають інші. Одержувати поради креативні, дружні приємно, бо це вдосконалює вірші. Але дуже гнітить сарказм, негативне ставлення , зневага до чиєїсь роботи. Думаю, поети більше додадуть собі перечитуючи кращі твори, ніж журитимуться над підколками у коментарях до своїх робіт. Тому хотілося б у такій дружбі, перш за все, толерантності. Ось такі думки виникли, Михайле,прочитавши Ваше відверте послання. Дякую Вам за думки і хороші вірші.
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..колись я прийшов на сайт у важкі для себе часи і залишився навіть тоді, коли вони минули. І хоч себе ніколи не вважав поетом, але час від часу рядки самі лізли на папір, і хай вони були недосконалі і різні, я задавався запитанням - невже це мені потрібно..мабуть потрібно, якщо потім вірші снитися починали і вночі записувати вставав..а відносно "колючих" коментарів, то я з часом став менше на них дивитися, став більше прислухатися порад...
дякую Вам пані Тетяно за розуміння!
Было очень приятно прочесть эту прозу-мораль!Перед Вами, действительно, можно снять шляпу, талант на лицо и спасибо Вам за такие замечательные и глубокие творения!
А я тут, бо шукаю чогось нового... Цікавого. І хочу читати українських авторів, яких насправді дуже важко знайти в інтернеті... Бо переважає рунет (зі всією повагою до нього).
Хочу спілкування, вражень, натхнення...
І не перестаю дивуватися: скільки ж у нас талановитих, дивовижних людей!
кожному Богом даний певний талант, але в міру своїх можливостей, чи радше бажання один його буде примножувати, інший просто закопає. Бажаю Тобі примножувати те, що в Тебе не погано виходить. Та й вчитися потрібно усім, бо перебування на місці призводить тільки до застою. Для того певно і потрібні такі клуби, як цей? всі ми мали змогу перебирати щось один у одного. Погоджуся, що критикувати потрібно перш за все і самих себе. Для прикладу наведу цитату вірша Л.Костенко
Чекаю дня, коли собі скажу:
оця строфа, нарешті, досконала.
О, як тоді, мабуть, я затужу!
І як захочу, щоб вона сконала.
Та й поряд з тим радити і іншим, як можна покращувати свою творчість.
Михайле, друже! Хто не захоче читати і не потрібно. А чисті, правдиві викладені думки, щирість слів, свідчить про Ваше щире серце, добру душу. Я думаю, що багато колег Вас читають і шанують. Удачі!!!
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
талант - це тільки 10% (в кращому випадку), решта - копітка праця. Дуже правильна думка, щодо перечитування творів, просто потрібно не лише перечитувати їх, (і ставити купу смайликів) а інколи і критикувати. Хоча..., критика теж сприймається не однозначно, адже всі люди, котрі пишуть (проза хай то, чи поезія) вже талановиті, і дуже легко ображаються на будь-які зауваження, тому важко інколи зробити якесь зауваження тій, чи іншій людині.
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вСІМ НЕ БУТИ ПИСЬМЕННИКАМИ І Я НЕ ПОГОДЖУЮСЬ З ТАРАСЕ З ТОБОЮ, ЩО ТАЛАНТ - ЦЕ 10% ВІДСОТКІВ,ЦЕ ДЕСЯТЬ ВІДСОТКІВ, ЦЕ 60 - 80, А ВСЕ ІНШЕ ПРАЦЯ...ОТ І ВСЕ. БАГАТЬОМ ДО ТАКИХ ЯК ШЕВЧУК, Ю.ХОЛОД, ЛИТВИНЕНКО, ВЕРЕЩАКА, БІЛОСНІЖКА І ТИ... ТА ІНШІ - РОСТИ Й РОСТИ...ГОЛОВНЕ ЩОБ ВОНИ ЦЕ РОЗУМІЛИ НЕХАЙ ТВОРЯТЬ...ТА ТІЛЬКИ ХАЙ КРИТИЧНІШЕ НАСАМПЕРЕД ОЦІНЮЮТЬ НЕ КОГОСЬ - А САМИХ СЕБЕ...ОТ І ВСЕ... А КРИТИКА ПОВИННА БУТИ, БО БЕЗ НЕЇ ЛЮДИНА НЕ БУДЕ ВДОСКОНАЛЮВАТИСЬ