Поміж тисячі вогнів,
Поміж тисячі хрестів,
Поміж тисячі знущань,
Поміж тисячі страждань,
Поміж тисячі: „Не можууу!”,
Поміж тисячі: „Так треба!”,
Поміж тисячі: „Благаю!”,
Поміж тисячі: „До тебе...”.
Ти жила у цьому світі,
Ти кохати намагалась,
Ти в вогні чужім горіла,
Він не грів – лиш обпікалась.
Загубилося багаття в лісі,
Поміж інших, що палають,
І у нього без підживи
Всі вже соки загасають.
Загубилося багаття –
Т шукала – та даремно,
І дванадцять місяців сказали:
„Йди до нього, він для тебе!”
Січень шепотів: „Не буде снігу...”
Лютий квіти розсипав,
Березень кидав віршами,
Квітень фрукти дарував,
Травень говорив, що є надія,
Червень: „Розлучились, але скоро...”
Липень: „Бач, побачилися ми!”,
Серпень: „Хоч в думках, але на морі”,
Вересень: „Як я прийду ти забудеш про біду!”,
Жовтень із тобою грався,
Листопад до неї повертався,
Грудень все розставив по місцях.
„Це тобі, – і дав жарину, -
може ти її розпалиш
і в душі хоч щось підпалиш.
Добре знаєш – всі проблеми
Є отут – у серці в тебе.
Тут багать таких чимало,
Та одне лиш мусиш ти –
Підпалити ті мости,
Загасити ті багаття,
На яких лежить прокляття
І залишить лиш одне –
Що для тебе головне.
Місяці тобі казали,
Що кохання буде з вами.
Може й буде...
Та для цього
Віднайди СВОЮ дорогу!
31.07.01
ID:
238758
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 04.02.2011 10:20:11
© дата внесення змiн: 04.02.2011 10:20:11
автор: Ardoss
Вкажіть причину вашої скарги
|
