Душа здригається від туги, болю, радості та смутку….
За тим чудовим та і неповторним , коли життя було просте й …
Коли було воно легке, як вітер в полі , який розчісував тополі
Коли повітря свіжість в літній ранішній діброві п’янило дух
Сильніше будь якого трунку.
Коли сонце променем своїм ласкавим кликало до школи рано.
Той час казкових зимніх вечорів у батьківському домі
Той час читання книг улюблених душею під шепіт тліючої свічки
Той час коли була нестримна мрія, політ думок енергія невпинна
Той час коли …
Пройшли роки невпинно без устану, як день один, а не ціла вічність
Пройшли роки, а ти в далі від краю де дім стоїть батьківський у гаю
Пройшли роки, а ти в далі від краю де сміх дитячий у дворі лунав
Лиш чути крізь роки далекі, голос ніжний і тепленький твоєї мами неньки
Душа здригається від туги, болю, радості та смутку…..
За тим чудовим та і неповторним, дитинством юним навіки…..
