Все буде спростовано: ти, я і плетиво вулиць.Кожен мій день тепер починається з оправдань перед тобою. Як пояснити,що я не затримаюсь тут? Мабуть найголовніше зроблено, а те, що я з'явилась в твоєму житті говорить про необхідність дихати, мовчати і бути…
Ранок, коли мене не стане, повинен бути сонячним. Маю надію, що напередодні вдасться врятувати тебе. Вірю в це сліпо…
Боляче, що зараз ти не відчуваєш мого значення і своєї сили над обставинами. Мабуть все так, як повинно бути. Будинки тоді так само будуть тулитись до неба, ти говоритимеш комусь щось приємне і навіть не заплачеш чи не дізнаєшся… А я й не хочу твоїх сліз, тому й розповідаю про цей ранок зараз… лише шкода, що ти не розумієш мого місця в твоїй долі.
…а знаєш, боляче слухати секунди і бачити цей відлік.
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-==-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=--=--=-=--=-==-==-=--=--=-=-=-
…не те, що я прагну уподібнитись БОГАМ (Ти завжди вживав це слово в множині і я намагалась не сперечатись) ,просто зачекалась.Часто ця дружба дозволяла зрозуміти, як це –ЛЮБИТИ ЛЮДЕЙ,бути людиною. Створив з мене людиноподібного янгола і не хочеш розуміти, що мені вже пора. Час просити в тебе пробачення за неоправдані надії і холодні обійми.
Мабуть я була б зайвою в цьому місті,якби не ти і твоє розуміння. Вдячна, що оберігаєш від небезпек, турбуєшся і віриш в мене таку. Пригадую усі наші розмови, в одній з них ми домовились про кремацію…дурні.
Хочу,щоб ти завжди зберігав мої записки і віру в світ під назвою «ОПІСЛЯ»- тепер чомусь не страшно йти. Продовжуймо не вірити в годинники і говорити про БОГА в множині.
======--------==========-----------------=============-------------------=========----------=============
Вибач, що стала такою далекою. Я зникаю з дому на кілька днів і з'являюсь надто мовчазною. Бачу твої сльози, безсоння і вперто слухаю усі докори. Не вийшло бути ідеальною донькою…не вийшло бути.
Мені завжди здавалось, що я живу в борг і оті твої гіркі спогади про моє народження лише в тому переконували. Шкода, що ти вважаєш мене найсвітлішим світлом в своєму житті, а ще більше шкода, що ти боїшся темряви. Якими словами до тебе звертатись, як прохати пробачень?
Називаєш божевільною, боїшся слухати моє богохульство і не підозрюєш, що мовчу, щоб здаватись тобі такою, як інші. Навіщо все це?
Головне, що я тебе дуже люблю,мамо!
=========--------------------===================-----------------------===================-------------------
Три крапки… ЛЮБИТИ ВАС –БУТИ СОБОЮ…Завдати болю – просто зникнути… Зникнути-завдати вам болю… хто винен?
Ранок, вечір… я з вами.
Вибач, що стала такою далекою. Я зникаю з дому на кілька днів і з'являюсь надто мовчазною. Бачу твої сльози, безсоння і вперто слухаю усі докори. Не вийшло бути ідеальною донькою…не вийшло бути.
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вибачте..якщо там не про суїцид..хух..а то я вже собі надумала..
В мене суїцид - це як манія..хотілось би його у світі позбутися..але де там..якщо людям нєфіг, що робити..то вони вкорочують собі життя..
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а шо його позбуватись...мабуть не варто...це наче право вибору...нууу...тобто, я не засуджую таких людей, бо якщо задуматись над причинами, які могли б до цього підштовхнути, можна навіть оправдати такий вчинок. Звичайно можна назвати таку людину слабкою чи божевільною, але... одним словом існує сотня цих "але"...так...
розбазікалась...
